Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

За піднятий на школою синьо-жовтий стяг, випускників заслали у табори [Випуск № 1289]

Така історія трапилась у селі Здовбиця наприкінці сорокових років минулого сторіччя і досі була маловідома загалу. Нині ж цю історичну несправедливість виправили та відкрили пам’ятну дошку місцевим героям. Це зараз з синьо-жовтим стягом будь-хто може пройтись вулицею, або вивісити його на будинку. А 70 років тому за такий, здавалося б невинний, вчинок можна було заплатити велику ціну. Так сталось з трьома юнаками, учнями Здовбицької школи, які напередодні свого випускного у 1948 році підняли український прапор над школою. Дуже швидко усіх їх розшукали каральні органи. Цими сміливцями були Петро Марчук, Михайло Нестерчук, Ананій Григорук. Зараз нікого з них вже немає вживих, а подробиці тієї події встановити надзвичайно важко, бо про це тоді воліли мовчати, аби не наражати сім’ю на небезпеку. Тож сьогодні  відтворити минувшину можна по крупинках, зі скупих розповідей односельчан. Так, старожилка Євгенія Скульська, яка товаришувала з Петром Марчуком, пригадує таке:
- Під час уроку його схопили і він взяв вину на себе, хоча вони 3 вивішували прапор, але, щоб було легше перенести покарання - він взяв справу на себе. Його судили. Він одержав 10-річне ув'язнення і відбував його у Сибірі.
Яке покарання отримали інші хлопці – достеменно невідомо, але, ймовірно,що всі були притягнуті до кримінальної відповідальності.
- Підйомом прапора - це виклик системі. Перед випускним – це був відчайдушний крок, позиція, бажання показати, що їх сили не зломані. Й можливо ці 18-річні хлопчаки до кінця не усвідомлювали те, що робили, але вони жили прикладом старшого покоління.
 Адже саме в Здовбиці, на вулиці 4-ій, переховувався очільник Рівненської обласної ОУН Анатолій Маєвський "Ульян", який загинув героїчно, він застрелився, не дався живим, - коментує історик Олег Тищенко.
Ця героїчна сторінка в історії Здовбиці могла піти у забуття, якби не Микола Трофимчук, а точніше його батько, який був одним з небагатьох, хто зна, як все тоді було:
- Ще за життя мій батько говорив: Треба цим хлопцям поставити меморіал, а тоді можна вмирати". Батько помер - меморіал не поставили. Я вирішив завершити цю справу. Хоч на це пішло цілих 5 років перемовин з місцевою владою. З попереднім сільським головою нічого ми не домовились. А коли прийшла керувати Світлана Валеріївна - справа рушила з місця. На сесії сільської ради вирішили ставити не меморіал, а дошку. Я виконав заповіт батька.
Отак, за кошти й з ініціативи Трофимчука Миколи, на стіні сільської ради з’явилась гранітна дошка з присвятою та іменами героїв-односельчан. Її, як годиться, освятив священик та прочитав молитву. Тоді до слова запросили сільського голову, яка розповіла здовбиччанам інші цікаві факти про історію їх села.
Тут, як виявилось, у 1948 році ще діяла молодіжна організація ОУН, учасниками якої були учні Здовбицької школи. Засновник її – Євген Година приходиться свекром сільської голови Світлани Години:
- Я завжди знала, що він був репресований, що відсидів 10 років в таборах, але ніколи не розповідав ,як це було і що це було. Казав просто: "Були листівки, я віддав ті листівки й мене так схопили".Коли я знайшла ці документи, що він був засновником цієї організації - то ви можете уявити, як ми цьому здивувалися. Продовжувати в ті часи цю справу було надзвичайно великим подвигом. Тому ми вдячні нашим батькам за можливість пишатися такими людьми.  
Встановлено імена 4 учасників молодіжної організації. Відомо, що вони збирали відомості про ситуацію в районі, про наявність призового контингенту, інформацію про економічний і суспільний стан; встановлювали місця проживання працівників радянського партактиву; розповсюджували серед населення антирадянські листівки та підпільну літературу; залучали нових учасників до лав організації.
Їх виявили  та арештували. На допитах під час слідства вони зізналися, що цю організацію створив Година Є.Б. за дорученням Ростислава Красовського. Від Красовського учасники отримували листівки, які розклеювали по селу, а також українські прапори, один з яких 25 червня 1948 року Петро Марчук вивісив на стовпі біля школи №2. Саме цей прапор та листівки були виявлені та зняті опер групою МГБ, а того дня заарештовано усіх учасників молодіжної ОУН. Історик Олег Тищенко підсумовує:
Здовбиця  завжди була патріотичним селом. Документально підтверджено, що понад тисячу чоловік з цього села брали участь у національно-визвольних змаганнях. Звісно, чимало з цих людей загинули. Перша така величезна трагедія трапилась в Микитових ровах на початку 44-го року. Але це не зламало дух збовбиччан, не злякало молодь, яка створила  підпільну організацію ОУН.
Марія Палій

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.