Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Проблеми, які має вирішити судова реформа [Випуск № 1288]

Довіра до судів, за даними соціологічних досліджень, становить критичних 5-10% (GFK-Ukraine, Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, Центр Разумкова). Це нижче, ніж до уряду, парламенту та будь-яких інших державних інституцій.

Такий низький рівень довіри зумовлений наявністю кількох ключових проблем.
Корупція, що вразила суддівський корпус, є зручною не лише для суддів, а й для тих, хто за допомогою корупції має можливість «вирішувати» свої питання в судах, зокрема, олігархів. На жаль, кругова порука у системі правосуддя не дає можливості ефективно протидіяти цьому явищу.
Політична залежність суддів базується як на законодавчих механізмах, так і на системі неформальних практик. Судді дуже чутливі до політичної складової справ. Багато з них звикли до цієї системи і бачать свою роль в обслуговуванні інтересів політичної влади, а не в захисті прав людей та утвердженні верховенства права. Громадськість не має ефективних важелів впливу на результати діяльності кваліфікаційних та дисциплінарних органів. Також представники народу майже не залучаються до здійснення правосуддя як присяжні, а сам інститут суду присяжних не має значних відмінностей від радянського інституту народних засідателів, який передбачав номінальну участь присяжних у вирішенні справ.
Неефективність діяльності судів за співвідношенням людських, фінансових ресурсів і результатів діяльності потребує оптимізації людських і матеріальних ресурсів, спрощення судової системи та процедур.
Система юридичної освіти є комерційно орієнтованою, досі основаною на радянських підходах до розуміння права, зосередженою на вивченні законодавства і відтворенні знань про нього. Ці проблеми знаходять своє віддзеркалення у правосудді.
Поширеність шкідливих неформальних впливів в системі правосуддя відлякує інвесторів, і таким чином перешкоджає економічному розвитку України. Бізнес-середовище у багатьох випадках не довіряє чесності ухвалених судових рішень. Вирішення комерційних спорів в Україні здійснюють професійні судді, тоді як у багатьох європейських країнах до вирішення цих спорів залучають авторитетних фахівців, яким довіряє бізнес-середовище.
Будь-які реформи, зводитимуться нанівець, якщо в суспільстві немає правосуддя, здатного забезпечити права людини і правопорядок. Наявність чесного й ефективного судочинства – обов’язкова передумова для відчуття безпеки і захищеності, економічного зростання.
З часів Революції Гідності законодавець намагався створити суддям можливості для самоочищення та підвищення ефективності діяльності судів. Але ці можливості були використані для опору будь-яким прогресивним змінам та уникнення відповідальності.
Внесені 2016 року зміни до Конституції щодо правосуддя створили гарні юридичні передумови для повноцінної судової реформи, зокрема щодо оновлення суддівського корпусу і зміцнення незалежності суддів, але водночас зумовили ризики встановлення політичного контролю над судами та консервації проблем у суддівському корпусі.

ЦІЛЬ I. Суттєво оновлено суддівський корпус та підвищено підзвітність суддів
1.    Посилити вимоги до підзвітності суддів та відповідальності за незаконне збагачення, законодавчо забезпечити механізм залучення громадськості до конкурсів на посаду судді і кваліфікаційного оцінювання суддів.
Рішення приймає: Верховна Рада, Вища кваліфікаційна комісія суддів.
2.    Запровадити Громадську раду доброчесності, сформувати її якісний склад та посилити спроможність суспільства в оцінюванні суддів. Домогтися включення до складу кваліфікаційних і дисциплінарних органів суддів представників громадського сектора. Налагодити громадський моніторинг способу життя суддів.
Рішення приймає: Верховна Рада, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Державної судової адміністрації, громадські організації.
3.    Під контролем громадськості утворити новий Верховний Суд замість чотирьох судів, які сьогодні виконують касаційну функцію. Реорганізувати апеляційні суди, сформувавши нові суди на конкурсних засадах. Домогтися призначення до судів вищого рівня кваліфікованих і доброчесних осіб, зокрема й тих, які раніше не працювали суддями.
Рішення приймає: Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя, Президент, Громадська рада доброчесності.
ЦІЛЬ II. Створено антикорупційний суд для розгляду справ про вищу посадову корупцію
1.    Досягти консенсусу в суспільстві, політичній владі та міжнародній спільноті щодо якнайшвидшого створення в Україні антикорупційного суду (або суду з більш широкою компетенцією, яка включатиме також злочини проти людяності, воєнні злочини тощо).
Рішення приймає: Верховна Рада.
2.    Законодавчо забезпечити функціонування антикорупційного суду. Встановити: особливі правила добору суддів, за яких політичні сили і діючі судді не мали би вирішального впливу; посилені гарантії діяльності таких суддів і особливий механізм формування апарату та фінансування цього суду. Розглянути можливість тимчасового залучення до розгляду справ іноземних суддів як присяжних, які зможуть посилити спроможність українських суддів розглядати відповідні категорії справ.
Рішення приймає: Верховна Рада.
3.    Сформувати якісний склад антикорупційного суду як суду першої інстанції, а також відповідної палати нового Верховного Суду. Відповідні судді Верховного Суду також повинні користуватися додатковими гарантіями, які буде встановлено для суддів антикорупційного суду.
Рішення приймає: Верховна Рада, Вища рада правосуддя, Президент.

ЦІЛЬ III. Досягнуто реальної незалежності суддів
1.    Домогтися включення до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування суддів, які викривають факти втручання у здійснення правосуддя. Моніторити діяльність цих органів, щоб не допусти втручання політичних сил у кар’єру судді.
2.    Не допустити зниження рівня грошового забезпечення нових суддів або суддів, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання.
3.    Належно реагувати на факти, які свідчать про порушення вимог доброчесності та незалежності, досліджуючи діяльність Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішення приймає: Верховна Рада, З’їзд суддів, громадські організації.

ЦІЛЬ IV. Запроваджено повноцінний суд присяжних
1.    Актуалізувати суспільну вимогу щодо запровадження іншої, ніж тепер, моделі суду присяжних, де присяжні виноситимуть вердикт щодо (не)винуватості особи, а суддя ухвалюватиме на основі вердикту вирок.
2.    Встановити процедуру розгляду справ судом присяжних і розширити сферу його застосування.
3.    Розробити і впровадити програми захисту присяжних і свідків у кримінальному судочинстві.
Рішення приймає: Верховна Рада, Міністерство юстиції.

ЦІЛЬ V. Диверсифіковано механізм вирішення комерційних спорів
1.    Досягти консенсусу в бізнес-середовищі та політичній владі щодо залучення представників бізнес-середовища (присяжних-арбітрів) для вирішення комерційних спорів, а також удосконалення діяльності третейських судів.
2.    Законодавчо забезпечити функціонування суду присяжних-арбітрів і третейських судів для вирішення комерційних спорів.
3.    Сформувати якісний склад суду присяжних-арбітрів, третейських судів та розпочати їх роботу.
Рішення приймає: Верховна Рада.

ЦІЛЬ VІ. Впроваджено нові технології організації суддівської роботи та здійснення судочинства
1.    Розробити і впровадити систему економічного оцінювання вартості розгляду справ, навантаження на суддів, що стане основою для визначення мережі судів, кількості суддів і працівників апарату, розрахунку фінансування. Встановити і впровадити стандарти менеджменту судової діяльності (управління людськими ресурсами, технологічними процесами тощо).
Рішення приймає: Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація.
2.    Процесуально забезпечити і впровадити технології електронного судочинства, що забезпечить можливість повної комунікації учасників процесу із судом за допомогою електронних каналів.
Рішення приймає: Верховна Рада, Державна судова адміністрація.
3.    Впровадити спрощені механізми розгляду судових справ, зокрема електронний судовий наказ, автоматизований арешт рахунків з метою забезпечення позову чи виконання судових рішень.
Рішення приймає: Верховна Рада, Державна судова адміністрація.

ЦІЛЬ VІІ. Запроваджено світові стандарти у правничій освіті та регулюванні правничих професій
1.    Законодавчо визначити правничі професії (адвоката, судді, прокурора, нотаріуса) й умови доступу до них, відмежувати їх від інших професій, до яких можуть бути залучені і правники.
2.    Законодавчо запровадити високі стандарти правничої освіти, що сприятимуть підготовці професійних висококваліфікованих правників. Запровадити зовнішнє незалежне оцінювання як обов’язкову умову отримання вищої юридичної освіти і доступу до правничої професії.
3.    Привести законодавство, що регулює професійну правничу діяльність (суддів, адвокатів, прокурорів, нотаріусів), у відповідність до світових стандартів, сприяти підвищенню ефективності самоврядування правничих професій.
4.    Надати можливість адвокатам самостійно обирати адвокатські асоціації, які будуть представляти їхні інтереси, подолавши монополізацію органів адвокатського самоврядування.
Рішення приймає: Верховна Рада.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.