Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

«Русскій мір» і ІДІЛ - брати навіки [Випуск № 1288]

Коли в минулому році на хвилі емоцій у вітчизняних та міжнародних медіа все частіше і наполегливіше стали з’являтися матеріали про те, що ІДІЛ є дітищем російських спецслужб, їм навіть не намагалися надавати хоч якого-небудь серйозного значення, з посмішкою відносячи подібні креативи на вплив  психологічного стану суспільства. Однак з плином часу все більше і більше фактів стали свідчити про те, що дії ІДІЛ і Росії,якщо не координуються, то, у всякому разі, наповнені чітким взаємовигідним характером, що, погодьтеся, дуже підозріло. Цього особливо не спостерігалося в іракському сегменті ІДІЛ, але в сирійському - зовсім інша картина.
Зараз висувається безліч версій про природу виникнення ІДІЛ. Одні з них на рідкість фантастичні, інші цілком мають право на життя. Однозначним є лише те, що  неправильним було б вважати ІДІЛ плоть від плоті дітищем Кремля.
У вересні 2007 року в районі іракського міста Синджар американські командос захоплюють об'єкт «Аль-Каїди» , від якої відбрунькувалися  ІДІЛ - «Ісламська Держава».
Отримані документи дозволили встановити, що близько 90% іноземних бійців прибували до Іраку через територію Сирії, в той час як сирійська розвідка спеціально не заважала «Аль-Каїді» отримувати поповнення. Сирійські спецслужби з 2003 по 2008 рік направляли увязнених ісламістів з в'язниць в табори військової підготовки, звідки в'язні перекидалися в Ірак, щоб підживлювати  в країні партизанську війну на боці «Аль-Каїди» проти американців і коаліції.
На певному етапі громадянської війни в Сирії ІДІЛ став неоголошеним союзником режиму Асада, і вони вважають за краще по можливості уникати зіткнень один з одним. ІДІЛ, захопивши східні сирійські провінції (по правді кажучи, про захоплення можна говорити з величезною натяжкою: сирійська армія, практично не чинячи будь-якого серйозного опору, організовано відступила на західні рубежі республіки), майже повністю припинило бойові дії з урядовими військами, які, в свою чергу, вступили в повноцінний збройний конфлікт з опозиційними Башару Асаду формуваннями - так званої Вільної Армією Сирії (САС).
Крім того, є інформація про те, що, свого часу, лідер ІДІЛ Абу Бакр аль-Багдаді відбував ув'язнення в одній з сирійських в'язниць, де завів контакти з сирійцями. Опоненти Багдаді відкрито звинувачували його в секретній співпраці з режимом Асада. Основним завданням, поставленим Асадом перед ІДІЛ, стало так зване «викрадення» антиасадовської революції ісламістами, розкол опозиції і її дискредитація перед Заходом.
У свою чергу, Кремль з вересня 2015 року під прикриттям війни проти ІДІЛ насправді намагається знайти шляхи зближення з Заходом на загальному грунті боротьби з тероризмом і знищує тільки сирійську опозицію з метою представити Асада єдино можливою альтернативою.
Сумнівів немає, Кремль досяг успіху у створенні подібного роду терористичних організацій, але одна справа формувати подібні проекти (ДНР, ЛНР, ПМР, сепаратистські уряду Південної Осетії, Абхазії, АРК) поблизу власних кордонів і на основі проросійських настроїв представників російського етносу, щедро заселених на згаданих територіях за часів СРСР, а зовсім інша справа створювати потужну організацію в Іраку і Сирії, абсолютно ідеологічно, релігійно і ментально далеку від ідеалів «русского мира».
Знову ж, як уже згадувалося вище, Кремль ніяк не виявив своєї участі в діяльності ІГІЛ в період його «іракського» існування.
Але серйозно загрузнувши в «українському питанні», Кремль, який розраховував легко його вирішити за аналогією з «грузинським», зіткнувся з несподівано різкою і принциповою позицією Вашингтона, всі запропоновані Путіним варіанти по «поділу сфер впливу в світі» були практично без обговорень відкинуті Бараком Обамою .
Ось саме тоді два організованих злочинних спільноти - Кремль і ІДІЛ - починають активне зближення і взаємовигідне співробітництво.
У ІДІЛ все частіше і частіше фіксуються воїни Аллаха, які прибули з Росії і мусульманських країн СНД, найнеймовірнішим виявляється те, що більшість з них не просто побожні мусульмани, а й вихідці з силових відомств республік Північного Кавказу Росії, Узбекистану, Таджикистану.
Ці люди мали відмінну військову підготовку, були відмінними воїнами і зовсім не дивно, що дуже скоро багато з них зайняли командирські та інші дуже важливі посади.
Вищевказане яскраво описано в статті Олега Панфілова «Чому новий лідер ІДІЛ говорить по-російськи?»
Знову-таки повторимося, жодним чином не можна вести мову про якусь чільну роль Кремля у долі ІДІЛ, росіяни, що називається «вписалися» (кремлівська термінологія) в цей проект, на певному етапі їм стало це вигідно і потрібно.
Точно також росіяни «вписуються» в діяльність націоналістичних партій і рухів Європи, підкидаючи їм фінансування в обмін на «певні послуги».
Наявність в рядах ІДІЛ військовослужбовців колишньої іракської армії часів Саддама Хусейна, які пройшли навчання в СРСР, могли б бути завербовані КДБ / ФСБ і тепер діють в російських інтересах, також жодним чином не може трактуватися на користь версії про головну роль Кремля у створенні або керівництві халіфатом , скоріше, це ще один з каналів комунікацій.
На сирійському ж фронті ситуація більш ніж очевидна: Кремль, Асад і ІДІЛ щосили намагаються примусити США (коаліцію країн або НАТО - не принципово) почати сухопутну операцію і в цій країні, за допомогою провокацій (бомбовий удар російських і сирійських ВВС з гуманітарного конвою ООН , бомбування міста Алеппо- з числа цих заходів), всіляко примушуючи Обаму прийняти саме таке рішення.
Для Кремля такий крок США був би однозначної перемогою і фіксуванням американської армії ще на довгий проміжок часу далеко від європейських кордонів; для ідеології ІДІЛ це була б не менш блискуча перемога, бо примус західного світу вступити на землю Сирії є його головна мета з точки зору подальшого існування халіфату, так як це наближає час апокаліпсису (вирішального бою мусульман і невірних у сирійського міста Дабік, який зараз захоплений саме ІДІЛ).
Володимир Путін, як відомо, до цих пір страждає від факту розпаду СРСР, плекає помститися за це США, організувавши для останніх в Сирії аналог радянсько-афганської війни 1979-89 років.
Тоді, в 1979 році, запланована в Кремлі операція обмеженого контингенту радянських військ на території Афганістану, по правді кажучи, була нескладною і легко реалізувалася.
Але американці, приклавши титанічні зусилля і діючи через місцевих старійшин і мулл, змогли добитися бажаного результату: в 1982 році радянській армії на території Афганістану була оголошена священна війна - джихад, всі збройні угруповання, до цього практикуючи локальні міжусобиці, згуртувавшись, обрушилися всіма силами з поставленої США зброї на радянські угруповання і для СРСР почалося справжнісіньке пекло, з якого змогли вибратися лише з великими труднощами, та й то через майже 7 років.
Однак американці, прекрасно пам'ятаючи цей сумний досвід СРСР, поки навіть жодним чином не планують здійснювати сухопутну військову операцію в Сирії, що змушує Путіна тільки підвищувати ставки в небезпечній сирійській грі і далі заганяти себе в глухий кут на міжнародній арені.
Юрко Славутич

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.