Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
22
травня
Випуск
№ 1320 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Приклад, що надихає на перемогу [Випуск № 1287]

Проект “Жива книга. Людина-сенсація”, який впроваджує журналіст Володимир Ісаєв, дістався до Острозького району В актовій залі місцевої гімназії яблуку ніде впасти. Учні та вчителі прийшли на зустріч із Сергієм Пандраком ( Сивим), колишнім командиром спецвідділення штурмового батальйону "Айдар" та його побратимом Олександром Андріяшевим (позивний – Палач), з букетами квітів. Старшокласники перешіптуються і з цікавістю розглядають нагороди на грудях відважних воїнів. В їхніх очах – захоплення і тривога.
Десь там, на сході України, не вщухає канонада війни. Тисячі поранених, замордованих, вбитих. За що? За те, що захотіли волі та незалежності.
“А хіба за таке вбивають?” – здивовано шепоче до сусіда хлопченя, яке сидить в першому ряду. Йому ще важко збагнути, що світ може бути таким жорстоким. На склі вікон гімназії золотавим світлом виграє проміння осіннього сонечка. Непорушна тиша вигойдується на хвилях шелесту листя. А десь там – падають снаряди та міни. Земля двигтить, здиблюється аж до неба від потужних вибухів. Крики, кров, стогін, свист куль та осколків.
“На жаль,синку, вбивають і не за таке, -- голосно відповідає Сергій Пандрак. – На нашу землю прийшов жорстокий і підступний ворог, для якого немає нічого святого. Російські найманці відрубують полоненим руки, відтинають вуха… А моєму бойовому побратиму, якому виповнилося лише 19 років, зрізали зі щоки намальованого тризуба. Російські головорізи та бандформування “сепарів” своєю жорстокістю хочуть залякати нас і вас. Та їм це не вдасться. Ніколи”.
На слайд-шоу на екрані Сергій Пандрак без ноги на інвалідних палицях піднімається на Говерлу – найвищу вершину Карпат. Ось він, втомлений, змокрілий і виснажений надлюдськими навантаженнями, зупинився на короткотерміновий перепочинок. Кілька хвилин, щоб віддихатись, розім’яти затерплі м’язи і знову вперед – до перемоги. Він штурмує вершину не для себе, а для для кожного із нас, щоб ні на секунду не вагалися в незламності духу українського вояка.
Відверте спілкування без ретуші. В очах учнів і вчителів – хвилювання і захоплення. Хтось вигукує: “Cлава Україні!” І зала дружно відповідає: “Героям слава!”
Година спілкування збігає швидко. Букети квітів, обійми, поцілунки… Все, пора в дорогу:
Героя, який своїм життєвим прикладом надихає інших на великі перемоги, так само тепло зустріли і у загальноосвітній школі села Плоска .
На ці зустрічі прийшло майже 300  чоловік. Це наразі рекорд проекту “Жива книга. Людина-сенсація”. Велика вдячність за допомогу в організації зустрічей працівникам бібліотек: місцевих та Рівненської обласної наукової бібліотеки.

Юрко Славутич

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.