- В Польщі ця битва вивчається вже в 5-му класі середньої польської школи. Тобто, вона не є загадковою і невідомою битвою. Ми були в складі Другої речі Посполитої, ніхто ж не думав відзначати 650-річчя міста Рівного у 33-му чи 32-му році, - коментує голова історичного товариства міста Рівного Ігор Солоненко.
Пан Ігор вважає по-справжньому першою іншу письмову згадку про Рівне. В архіві княжат Любартовичів-Сангушків є грамота Йосипу Чусі від литовського князя Свидригайла. Поряд з інформацією про дарування маєтку Басовоє згадається сусіднє село Ровноє. Датується документ 18-м травням 1424-го року. Згідно з ним, нашому обласному центру виповнилося 592 роки.
- Документ підписаний великим князем при свідках, це юридичний документ. Це не згадка в рочнику анонімного польського монаха. Маємо гарну нагоду помолодіти на 141 рік і починаємо готуватися до наступного 600-річного ювілею.
Інформацію про битву 1283-го знайшов нині покійний Гурій Бухало в архівах Інституту історії української академії наук. Це сталося у 80-х роках минулого сторіччя. Згодом її підтвердив старший науковий співробітник цієї установи Микола Котляр.
Але частина краєзнаців вважає, що тоді для місцевої влади це був лише привід отримати додаткові кошти, закінчити реконструкцію театру, збудувати Жовтневий бульвар та влаштувати грандіозне свято на стадіоні. Учора матеріал на цю тему опублікувала газета «Рівне вечірнє». Син Гурія Бухала Олексій, також історик за фахом, обурююється подачі інформації:
- Безвідмовний Гурій Бухало, не перевіряючи жодних даних, намалював потрібну замовникам картинку наукового доведення Ровно-700. В минулому році я зайнявся цим питанням, дослідив періодику тогочасну. 1981-го року був опублікований у «Червоному Прапорі» лист, знову ж таки пана Котляра, а не Гурія Бухала. Вибачте, кандидат історичних наук з Рівного сам намалювати дату в 700 років апріорі не міг.
При цьому пан Олексій не заперечує фактів Ігора Солоненка. Але його дивує, чому на цю тему не провели жодної конференції за участю авторитетних істориків.
- Не можна робити таких глобальних висновків без жодної наукової праці, хоч якоїсь потуги. А її на сьогоднішій день за 25 років незалежності немає. І не планується. Ніхто не каже - може він і правий, так давайте зберемо, напишемо, звернемося до фахівців.
Такий науковий форум незабаром відбудеться, відповідає Солоненко. Цей лист підтверджує - в Академії наук також сумніваються стосовно 1283-го року. Більше того, навіть в обласному краєзнавчому музеї давно кажуть, що ця дата є лише першою згадкою топоніма «Рівне» чи «Рувне». Та й узагалі радять визначати вік міста за знайденими тут залишками праслов'янської доби.
Міська влада офіційно змінювати вік міста не планує. Принаймні, поки що, і точно не в бік зменшення. В управлінні культури шукають власну першу згадку, від якої можна рахувати лік нашому місту. У вересні друком вийде книга «Велика Волинь і мусульманський світ» арабського історика і краєзнавця Аль Масуді.
- Там буде пряме посилання на літописи Аль Масуді. Це 9,10 століття. Хай мені з тих істориків, що кажуть про 500 років, хтось спростує літописця, який каже, що тут була Велика Волинь. Всі навколишні населені пункти - Дорогобуж, Пересопниця, Дубно мають достатньо глибоку історію і датуються 11-м, 10-м століттям. Який сенс обласний центр молодити і перетворювати його на новобудову? – говорить начальник міського управління культури Тарас Максименко.
В будь-якому разі після остаточних висновків експертів питання зміни віку міста обговорять з рівнянами.
Ірина Михалевич
