Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Розгром поляків під Збаражем – чергове підтвердження таланту полководця Хмельницького [Випуск № 1283]

Збараж – місто народної звитяги, відоме в історії України і під час Визвольної війни нашого народу 1648-1654 рр. 1648 року селянсько-козацькі загони Максима Кривоноса у поході з Богданом Хмельницьким на Львів підступили до міста. Замучені тяжкими поборами польської шляхти, збаразькі міщани допомогли йому захопити Збараж майже без бою. В липні 1649 року до міста знову підходять багатотисячні загони Богдана Хмельницького, починається багатоденна облога міста, яка стала однією з найважливіших подій Визвольної війни. Під Збаражем було зосереджено сімдесят тисяч козаків і велика армія татар. Польське військо нараховувало до десяти тисяч чоловік.
Польські війська, очолювані Яремою Вишневецьким, перебували у більш вигідному становищі. Збаразький замок був ідеальним фортифікаційним комплексом для ведення оборонної війни. Тому Хмельницький вирішив розпочати облогу. Оточивши польський табір і місто, зайняв всі підступи до міста, щоб поляки не могли вирватися з оточення. Було збудовано так звані “гуляй-городи” - рухомі дерев’яні фортеці, що могли рухатись.
Хмельницький наказав копати рови для підходу до польських шанців. Кільце обложеного міста постійно звужувалось. 27 липня Хмельницький запланував підпалити місто. Генеральний наступ розпочався 6 серпня, однак він був невдалим. З обох сторін були великі втрати. Хмельницький, щоб не допустити до дальших втрат своїх сил і змусити оточених поляків в Збаражі до капітуляції, вирішив продовжити облогу. Всього за період відбулось 17 кінських битв, 27 штурмів та 80 вилазок.
Під Збаражем в ході семитижневої облоги було поранено Івана Богуна, Данила Нечая, загинули полковники Бурляй і Морозенко, про якого дотепер зосталась пісня “Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче”.
Довідавшись про катастрофічне положення польських військ під Збаражем, польський король Ян Казимир зібрав “посполите рушення” та рештки польських військ і вирушив на виручку шляхти під Збаражем. Хмельницький, щоб не допустити до з’єднання польських сил і уникнути війни на два фронти, залишає частину своїх військ під Збаражем і вирушає таємно під Зборів, забравши з собою з’єднання татар.
Розпочинається Зборівська кампанія. 5 серпня король підходить під Зборів. Польські війська просувались здовж річки Стрипи. Вони розтягнулись у довгу лінію. Перед тим були зливні дощі, ріка розлилась широко і позривала мости, внаслідок чого пересування військ проходило повільно в невигідних для поляків умовах. Хмельницький використав цей момент, щоб напасти на королівське військо. Насамперед козаки несподівано атакували тилові польські полки, що пересувалися між селам Метелів і Млинівці. Серед поляків почалася паніка, втрати їх становили чотири тисячі чоловік.
У той час, як розгорівся бій в тилах польських військ, основна частина королівської армії почала перед Зборовим переправлятися на лівий берег Стрипи. Але і тут на переправі на польські полки з фронту і з флангів вдарила козацька і татарська кіннота. Одночасно козацькі війська рушили на греблю і мости на Стрипі, щоб розірвати сполучення і королівським табором. Боротьба за переправу була дуже запекла. Козаки захопили, переправу, і оточивши, містечко з усіх боків, почали атакувати міські укріплення і незабаром сотні Миргородського полку під командуванням полковника Матвія Гладкого ввірвалися до міста.
Маючи, в своїх руках місто Зборів, Хмельницький разом з татарами з усіх боків обступили польську армію. Облога польського війська була такою щільною, що не було куди виганяти коней на пасовище, а доступ до води був також дуже небезпечним. На другу добу облоги серед польського війська панувала паніка.
За таких обставин Ян Казимир був змушений почати переговори з Хмельницьким і ханом. Успішні бойові дії відкривали перспективу добитися вигідного для України миру. Становище було таке, що Хмельницький міг диктувати свої умови королю. Але кримський хан Іслам Гірей, боячись зростання сил України зрадив гетьмана і став на бік Польщі. Під його натиском Хмельницький змушений був підписати невигідний Зборівський мир, що врятувало польське військо від повного розгрому.
Зборівський мир був підписаний за настановами Богдана Хмельницького 7 вересня 1649 року. За цим миром реєстрових козаків повинно бути 40000. В трьох воєводствах: Київському, Брацлавському і Чернігівському заборонялось перебування польських військ. Тут всі урядові посади повинні були займати тільки козацькі старшини та православна шляхта. Православний митрополит повинен був засідати, в польському сеймі. Хоч всім учасникам повстанню поляками була оголошена амністія, однак більшість селян мали повернутись в кріпацтво. Питання Унії передавалось на розгляд сейму. Польська шляхта повинна була покинути територію України.
Зборівський мир не був виконаний до кінця, про те це була перша міждержавна угода, за якою визнавалося існування незалежної української держави.
Юрко Славутич

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.