Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Юрій Липа - Українець з великої літери [Випуск № 1282]

Народився Юрій Липа 7-го (за іншими даними 5-го) травня у Полтаві (інші дослідники вважають, що в Одесі) у сім’ї видатного українського діяча Івана Липи, одного із засновників «Братства Тарасівців» (першої самостійницької організації), держміністра УНР. 1917 року Юрій закінчує Одеську гімназію і вступає добровольцем у Курінь морської піхоти армії УНР. Та недовго 17-літній хлопець був вояком... Провчившись рік в Одеському і рік у Кам’янецькому університетах, з осені 1920 року емігрував з родиною в Польщу. 1922-го вступає і 1929-го закінчує медичний факультет Познанського університету. Згодом закінчує Варшавську школу політичних наук, займається лікарською практикою у Варшаві. Разом з тим бере активну участь, як письменник у роботі "Літературно-Наукового Вістника", що виходив у Львові і редагувався Дмитром Донцовим. Але через особистий конфлікт із ним Липа припиняє роботу в ЛНВ.
Згодом, 1929 року разом із Євгеном Маланюком створив літературну групу "Танк", до якої входили, крім них, видатні письменники Л.Мосендз, Н.Лівицька-Холодна, О.Стефанович та інші.
Після окупації Польщі нацистською Німеччиною залишається у Варшаві. Та через численні утиски гітлерівської влади влітку 1943 року їде на малу батьківщину своєї дружини, м. Яворів на Львівщині, де стає активним учасником націоналістичного підпілля. Організовує курси підготовки повстанських медиків. Готує тексти листівок та відозв до населення і німецьких солдатів. Крім того, Ю.Липа лікує знедолене, але нескорене просте українське населення. З літа 1944-го стає членом УГВР та інструкторм старшинської (за деякими даними підстаршинської) школи УПА.
19 серпня 1944 року до будинку, де жив Ю.Липа разом з родиною, під’їхало двоє радянських офіцерів і двоє рядових. Вони попрохали, щоб “пан доктор” поїхав з ними і надав медичну допомогу. Бачачи розгубленість дружини Ю.Липи, її відчай, один з офіцерів промовив: “Даю вам честное слово советского офицера, что врач через два-три часа вернется”.
21 серпня 1944 року Галина Захарясевич, дружина Юрія Липи, знайшла тіло чоловіка, присипане штукатуркою з ранами на животі від автоматичних черг з численними ознаками катувань. “Яснозбройного Юрія” забрало НКВД і знищило. Місцевий священик, злякавшись, відмовився відправити в останню путь померлого, а люди силою заставили його відслужити службу в храмі. Труну несли дівчата – в селі були тільки жінки і старі чоловіки. Люди самі відслужили Службу Божу на його могилі. Хрести, які ставили ламали, але люди доглядали могилу без хреста, бо знали хто там. А в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1989 року був поставлений хрест і синьо-жовтий прапор.
Ось так і закінчилося життя невтомного патріота, борця за Вільну Україну, геополітика, письменника-неоромантика, публіциста, лікаря і просто великої Людини - Юрія Липи.
Він був одним із найвидатніших українських письменників ХХ століття. Вже, будучи 21-літнім юнаком, видає свою першу поетичну збірку "Світлість". Згодом стає одним із найяскравіших представників т.зв. "празької", "вістниківської" школи українських письменників-неоромантиків. 1931 р. виходить поетична збірка "Суворість", а 1938-го - "Вірую". Як прозаїк, Ю.Липа почав з роману "Козаки в Московії" (1931), який став таким популярним,що перевидається декілька раз. 1936-37рр. виходить збірка новел "Нотатник".
У доробку Липи знаходимо також і твори з фітотерапії (“Цілющі рослини в давній і сучасній медицині” (1937), “Ліки під ногами” (1943 р.)), і з критики ("Бій за українську літературу" (1936)). Але найбільше себе проявив він у публіцистиці.
Одні за одним виходять його твори “Українська доба” (1936 р.), далі “Українська раса” (1937 р.). Проте найважливішим твором виступає “Призначення України” (1938 р.). У ній автор визначає геополітичну роль України у світі; Липа вперше визначив, як стратегічну вісь України Північ-Південь. Також у цьому творі визначаються основні аспекти геополітичного положення і інтересів нашої держави, її населення. Доповнення цієї книги це “Чорноморська доктрина” (1940 р.) і “Розподіл Росії” (1941 р.), в першому з яких виразно окреслюється важливість Чорного моря і південного напряму експансії, а в другому висовуються і обгрунтовуються ідеї розпаду Росії на окремі держави.
Юрій Липа був і залишається одним із найвидатніших духовних провідників української Нації.
Слава Героям Української Нації!!!

Юрко Славутич 

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.