Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
22
травня
Випуск
№ 1320 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

ОЛЕСЬ БАБІЙ – ІДЕОЛОГ УНА-УНСО, ОДИН З ЗАСНОВНИКІВ ТА КЕРІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ [Випуск № 1280]

Олесь Бабій народився 31 липня 1968 року у селі Мирове Шумського Району Тернопільської області у сім*ї письменника Степана Олександровича Бабія і Лариси Митрофанівни (народилася у застінках НКВД, у Дубнівська тюрма. ЇЇ мати у 18 років була репресована, як і її чоловік і засуджена на 25 років за підпільну діяльність на боці УПА). Загинув  -15 лютого 2007 року при невияснених обставинах. Закінчив Олександрійську СШ. Поступив у Рівненський НУВГП і одночасно працював лаборантом, та працював в газеті «Рівне».
Був членом СНУМу. Член Української Національної Асамблеї з 1991 року.
У 80-х роках працював у видавничому центрі Національного університету водного господарства у місті Рівне.
В дев’яностих роках очолював Харківську обласну організацію Української Національної Асамблеї (УНА-УНСО) та був  куратором Організації на північно-східних теренах України. За його керівництва в Харкові місцева організація УНА-УНСО досягла найбільшої потуги та популярності.
Приймав участь у виборах до Верховної Ради у 1996 році від УНА.
Повернувся у Рівне у 2003 році і далі займався розбудовою організації.
Автор концептуальної праці «Наш політичний світогляд» та ряду статей з яскраво вираженою патріотичною позицією, які відіграли суттєву роль у формуванні ідеології УНА-УНСО. Надав поштовх новій філософії українського націоналізму, окреслив основні принципи діяльності організації, обґрунтував стратегію і тактику боротьби. Актуальність його праць, можливо, буде належно оцінена тільки тепер.
15 лютого 2007 року, на 15-му кілометрі від Харкова, у лісопосадці, знайшли тіло Олеся Бабія. Версія правоохоронних органів – збила машина. Рідні не погоджуються з цією версією.
Олесь Бабій був одружений і має сина Мстислава, якому тепер 22 роки.

Фантомні болі
Бійці, що повернулися з війни,
яку державці нарекли АТО,
тривожать рідних ночами вони
(Нема у тому їхньої вини),
Болить вчорашнє, як болить фантом.

І скрикують, і будяться вони,
Печуть думки і спогади важкі...
Сплять у постелях солодко страшки
(Сховались, відкупились від війни)...
Такі в нас, Україно, пиріжки:

Коли спав люд, я ночами будивсь,
Так біль терзав за тебе. Я моливсь,
Моливсь за тебе до високих зір
І молитви стікали на папір...
Отак найкращий вірш тобі родивсь.
Степан Бабій

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.