Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Приватизована опозиція [Випуск № 965]

По закінченні президентської кампанії, виступаючи по телебаченню, а пізніше — перед депутатами Верховної Ради, Юлія Тимошенко проголосила себе не просто лідером опозиційної до влади БЮТ, а вождем усього націонал-демократичного руху.

Очевидно, зрозумівши, що самокоронація сподобалася далеко не всім, у БЮТ вирішили вчинити по-іншому — 9 березня на всенародному вічі біля пам’ятника Т.Шевченку в Києві представники ПРП, Народно-християнської партії, Народного Руху, Народної самооборони, Партії «Батьківщина» та кілька тисяч їх прихильників проголосували підняттям рук за те, що Юлія Тимошенко стає лідером об’єднаної опозиції. Безумовно, кандидат у президенти, що програв вибори, не лише має право, а й зобов’язаний зайняти опозиційну нішу. І взагалі, це треба було робити негайно, не зволікаючи, подати у відставку, а не очікувати виголошення недовіри парламенту.

На жаль, гіпертрофовані владні амбіції, вождізм та невміння визнавати власну поразку, завадили Юлії Тимошенко адекватно оцінити ситуацію: вона до останнього не хотіла покидати прем’єрську посаду, а потім — приватизувала опозицію.

Прикриваючись захистом національних інтересів та використовуючи націоналістичну риторику, Юлія Тимошенко, не провівши жодних консультацій з націоналістами — УНП, КУНом, «Свободою» — проголосила себе лідером об’єднаної опозиції, тобто тих, хто виступає проти проросійської політики В.Януковича.

Чи мала лідерка БЮТу на це право? Звичайно, що ні. Бо окрім того, що їй ніхто не надавав таких повноважень, таке само проголошення не має ні політичного, ні морального підґрунтя. Адже всім відомо, що Юлія Тимошенко сповідує лівоцентристські погляди, які дуже далекі від націоналістичних. Водночас вона є лідером блоку, до якого входять представники потужних олігархічних груп, для яких Україна лише джерело збагачення і аж ніяк не найвища цінність.

Саме тому потрібно з великою обережністю ставитися до запозичених нею в українських націоналістів гасел і завжди пам’ятати про родовід самої Юлії Тимошенко, про її комсомольську юність, про газово-принцесову зрілість та її теперішні невиконані обіцянки.

Сергій Степанишин.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.