Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Реформатори чи лицедії? [Випуск № 1259]

Новина про приїзд у Рівне грузинського екс-презедента Міхеіла Саакашвілі, ніде правди діти, сколихнула всеньке місто. Про знаменитого гостя говорили і на ринку, і у транспорті. Скидалося, що на форумі новоствореного «Руху за очищення» буде просто яблуку ніде впасти. Форум відбувся, і справді зібравши повну залу людей найрізноманітніших поглядів та партійності. Відчуття новизни, утім, чогось уперто не виникало… Яка б біда не вчила українців, на скільки б грабель не доводилося наступати нашій бідолашній державі, а все не переводиться у наших співвітчизників ірраціональна віра у світле майбутнє, яке нам на тарілочці колись обов’язково принесе якийсь поки іще не відомий «месія».
Кожним новим претендентом на цей статус ми, як то водиться, в одну мить масово зачаровуємося, покладаємо на нього найфантастичніші сподівання, аби вже невдовзі вдесяте гірко розчаруватися і змінити милість на голосні і безапеляційні прокльони. Були у нас вже і Ющенко, і Тимошенко, і «Свобода», і «Самопоміч», і нарешті Порошенко з Яценюком. Часи змінилися і на обрії забовванів свіжий кумир, антикорупціонер і реформатор з досвідом президентства у сусідній Грузії Міхеіл Саакашвілі…
Учасники заснованого ним «Руху за очищення» сьогодні активно їздять Україною, усюди розповідаючи, що до політики жодного стосунку не мають. Повірити їм, однак, можуть хіба найнаївніші: відомо ж бо, організація будь-якого загальнодержавного заходу – задоволення відверто не дешеве і просто-так його ніколи нікому не влаштовують. Та й присутність на форумах відомих політиків на користь їх аполітичності аж ніяк не говорить. У підсумку навіть починаємо з такої собі напівправди, напівінтриги.Люди у приміщенні актової зали рівненського НУВГП почали збиратися заздалегідь: вже за двадцять хвилин до початку форуму вільних місць у залі фактично не зосталося. Воно й не дивно послухати гучні заяви, приправлені гострою критикою влади у нас завжди любили. З риторикою промовців важко не погодитися: відставка Арсенія Яценюка, формування якісно нового Кабінету міністрів, призначення незалежного генпрокурора, впровадження економічних свобод, нове виборче законодавство, невідворотність покарання для злочинців… Слова не нові, втім, однаково приємні кожному. Утім чи зможе усе це втілити в життя конкретно Саакашвілі чи будь-який інший всенародний кумир?
Свою промову екс-президент розпочав з того, що назвав актову залу НУВГП, єдиною, в якій можна було виступати, не питаючи дозволу міського голови Володимира Хомка. Висловив сподівання, що в майбутньому такі дозволи будуть більше не потрібні. Як виявилося вже невдовзі, ці слова також були, м’яко кажучи, неправдою.
Директор МПК «Текстильник» Анатолій Чугуєвець повідомив, що незадовго до форуму представники Саакашвілі зверталися до нього, цікавлячись умовами оренди залу. Все начебто погодили, однак пізніше замовник перетелефонував, і сказав, що знайшов інше приміщення. В міському будинку культури, обласному муздрамтеатрі та кінопалаці «Україна» кажуть, що до них організатори зустрічі з Саакашвілі не зверталися узагалі.
Сам пан Хомко після форуму спеціально скликав прес-конференцію, де конфуз Саакашвілі пояснив тим, що одним з організаторів Антикорупційного форуму є його конкурент на виборах Дмитро Якимець. Ніде правди діти, соратників пана Якимця у залі було помічено і справді чимало. А от про те, хто саме складе кістяк «антикорупціонерів» хоча б на Рівненщині, ніхто і словом не обмовився…
Та зрештою мало-хто і цікавився. Дійство ж бо «не політичне». Всіх більше переймало поставити запитання іменитому гостю. Ажіотаж здійнявся справжній, але навколо чого-саме сказати важко. Люди, напевне, справді відчувають, що життя – не мед і дещо змінювати потрібно. От тільки зміни вкотре воліють починати не з себе, а з кумира.
Думаєте, кумир за вас перестане давати хабарі, боротися з бездіяльністю комунальників, відслідковувати, як витрачаються кошти громади і чим саме займається обраний вами депутат? Думаєте, все навколо можна змінити, анічогісінько не змінюючи в собі? В такому випадку політики також не змінюватимуться і далі будуть поводитися з вами так, як поводилися. А чом би й ні, якщо старі методи і досі працюють, по-старому справно?
Батько сінгапурської демократії Лі Куан свого часу казав: «Аби побудувати справжню демократію, треба , щоб 40-50% населення мали гарну освіту і прибуток вище 5 тис. доларів на місяць. Інакше на виборах люди будуть обирати виключно і тільки шахраїв або акторів». Чи не сьогоднішню Україну описував Лі Куан?
Перед виборами обов’язково не лише не продавати голос за гречку, а і цікавитися, в який саме спосіб той чи інший кандидат досягатиме підняття рівня життя, унеможливлюватиме відтік капіталу в офшорні зони, забезпечуватиме рівність громадян перед законом. Ці питання важливо не просто ставити, а і відслідковувати, наскільки обґрунтовану відповідь вам дали і чи не є вона наперед заготованим популістичним штампом.
На форумі «Руху за очищення» пан Саакашвілі розповідав, що аби підняти економіку і подолати корупцію, Україні потрібно до кінця провести децентралізацію, відмовитися від державної монополії на прибутки і спростити умови для бізнесу. Все, наче, й правильно бачить чоловік, от тільки не зайве було б знати, хто саме є тими людьми, які допоможуть йому втілити обіцянки в реальність…
Без реальних відповідей на реальні питання все дійство видається чимось не до кінця справжнім. Водночас, поки ми не навчимося відрізняти справжніх реформаторів від чергових акторів від політики, будемо приречені і далі пасивно спостерігати затяту війну усіх проти всіх, обираючи чергового «месію на годину»…
Максим КОЛОМИС

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.