Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Економіка України: цінові шоки [Випуск № 965]

Спроби цінової стабілізації за допомогою адміністрування, «залякування» перевірками і контролем приречені на провал.

Нинішнє подорожчання продуктів харчування вкотре продемонструвало слабкість споживчих ринків України. Причому інфляційний тиск продовжується в умовах подальшого зниження реальних доходів і добробуту населення.

Ледве не для кожного товару, який зріс у ціні, влада знаходила «виправдання», мовляв:

• подорожчання твердих сирів на 30-40% обумовлене нібито скороченням поголів’я корів, дефіцитом якісного молока в Україні, залежністю від дорогої імпортної сировини;

• істотне подорожчання овочів з так званого «борщового набору» - картоплі, капусти, моркви, цибулі - пояснюється зменшенням запасів якісних продуктів і сильними морозами, які зменшили пропозицію;

• підвищення цін на цукор, яке було певним чином очікуване після нещодавнього ажіотажу навколо солі, пояснюється «змовою» крупного аграрного бізнесу.

Звичайно, перелік не повний. Але ці пояснення лише підтверджують неспроможність влади результативно впливати на ціну. Як правило, вони супроводжуються погрозами щодо примусового зниження ціни до «докризового» рівня в найближчій перспективі. Проте, українська практика свідчить про «неготовність» українських споживчих ринків загалом і ринків продуктів харчування зокрема до цінового заспокоєння.

Вагомою причиною цінової нестабільності є, по суті, ігнорування владою важливих закономірностей ціноутворення на недосконалих ринках (яких в Україні переважна більшість).

1. Цінові дисбаланси на окремих ринках провокують владні наміри «примусової» стабілізації або відкладання «на майбутнє» цінового тиску, для чого можуть застосовуватися адміністративні («роз’яснення» і попередження) або ж інтервенційні заходи (розширення пропозиції за рахунок державних резервів). Проте подібні заходи рідко мають довгостроковий успіх, і навіть можуть посилити ціновий шок.

Адміністрування вимагає високих витрат на контроль, які не мають практичної цінності в умовах високої корупції.

Наслідки «стримування» цін можуть виявитись навіть більш руйнівними для економічного середовища, їх природне підвищення. І не лише через вищі остаточні ціни, але й через втрати резервів.

2. Шокове зростання ціни має й інший негативний наслідок, який проявляється через так звану «нееластичність цін до зниження», характерну для недосконалих ринків.

На досконалих ринках ціни з часом можуть і повернутися до початкового рівня. Але в Україні будь-які збурення на ринках вносять дисбаланс в економічне середовище загалом, і панічні настрої підштовхують ціни до подальшого зростання.

Звичайно, стрибки мають свою стелю, обмежену, принаймні, купівельною спроможністю, а також можливістю переорієнтації споживачів на інші ринки чи на товари-замінники. Тому, у випадку припинення цінового шоку, заспокоєння паніки і певної відмови окремих споживачів від надто дорогого товару, також природним є зниження попиту, а з тим - і готовність цін до зниження.

Проте таке здешевлення, якщо й матиме місце, то, по-перше, буде дуже поступовим і повільним, по-друге - ціни зазвичай не повертаються на початковий рівень, а залишаються на значно вищому від початкового рівні.

Отож, у вказаних умовах виробникам немає сенсу нарощувати виробництво і розширювати пропозицію - вигоди набагато легше отримати за рахунок вищих цін.

3. Цінові шоки мають ще одну ваду - легко можуть слугувати джерелом гіперінфляційних явищ.

Стрімке подорожчання одного з важливих товарів може спровокувати підвищений попит, а з тим і ціни на споріднений. Своєю чергою, ажіотаж навколо спорідненого товару, навіть якщо ціновий шок стосовно важливого завершиться, підштовхне для останнього новий інфляційний виток, множачи панічні настрої на близьких і суміжних ринках.

Вказані моделі ціноутворення на слабких ринках мають реальний вияв у економічному середовищі України. Наприклад, в умовах досить високої стабільності гривні з 2005 до вересня 2008 року, ціни м’яса і молока піддавалися впливу ціни на бензин, ціна якого зумовлена вартістю нафти на світових ринках.

Зокрема, подорожання бензину означало підвищення транспортних і сервісних послуг, що спонукало до підвищення ціни для кінцевих споживачів на внутрішні товари. Водночас, по суті кожне подорожчання одного з продуктів м’ясомолочної галузі провокувало «пов’язане» підвищення іншого.

У будь-якому випадку «внутрішні» товари не демонстрували помітної тенденції до здешевшання, навіть коли ціна бензину знижувалася.

В умовах валютного шоку і валютної невизначеності - осінь 2008р. -2009р. - зовнішньопов’язаний товар демонструє високі цінові коливання, які мало відбиваються на «внутрішніх» товарах, в умовах різкого кризового зниження купівельної спроможності населення.

Водночас, по-перше, навіть за помітного здешевлення бензину, ціни на «внутрішні» товари не демонстрували тенденції до зниження, по-друге - для останніх незначне «спіральне» взаємне підштовхування до подорожчання залишалося.

Таким чином, в умовах, коли влада не знаходить нічого кращого для цінової стабілізації, як адміністрування, «залякування» перевірками і контролем, то спроби призупинити інфляційні процеси приречені на провал.

При цьому гасла «не піддаватися паніці» мають зазвичай зворотній ефект, оскільки слугують неявним сигналом про ускладнення на певних ринках, а історично в таких випадках влада діяла із запізненням, нерезультативно й неефективно. Лише розширення виробництва, пропозиції, можуть призвести до дійсної довгострокової цінової стабілізації.

Василь Юрчишин, «Економічна правда»

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.