Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

До річниці першого бою УПА [Випуск № 1257]

Він відбувся рівно 73 роки тому, в ці лютневі дні у північній частині Рівненської області – Волинському Поліссі. В офіційній історії цей бій вважається першим боєм відділу Української Повстанської Армії. Тоді новостворена перша сотня українських повстанців під командуванням її організатора Григорія Перегійняка, «Довбенка», «Коробки», напала на німецьку комендатуру і звільнила містечко Володимирець від німців, допоміжної польської поліції та власовців. Хто ж такий Григорій Перегійняк, цей перший командир УПА. Григорій (Іван) «Коробка», «Довбенко», «Довбешка» народився у 1910 році (за іншими даними, у 1908 році) в тому селі, що і Степан Бандера – Старий Угринів Калушського району, що на Івано-Франківщині. Він походив із родини коваля і юнаком вже сам спробував важкого ковальського ремесла. Відомо, що пройшов військовий вишкіл у польській армії. За приналежність до ОУН відбував покарання у польському концтаборі Береза – Картузька.
Перегійняк з’явився на Волині приблизно у липні-серпні 1942 року, як тоді казали в підпільних колах ОУН, для підсилення кадрів. Саме тоді організаційна мережа ОУН на Волині займалася організацією вишкільно-ідеологічних курсів та курсів військової і медико-санітарної підготовки. Окремо проводилася робота по збору та магазинуванню зброї, боєприпасів та військового спорядження.
Тоді на Волинь із Галичини та інших теренів Західної України почали прибувати по конспіративних лініях зв’язку члени ОУН, щоб влитися у перші бойові відділи, що згодом сформувалися у Повстанчу Армію.
Ось як згадує про Перегійняка один із відомих діячів повстанського руху на Волині Роман Петренко: «На одній з нарад «Дубовий» (полковник Іван Литвинчук, майбутній командувач групи УПА «Заграва» авт.) познайомив нас із новим членом підпілля, що прибув у терен. Був це середнього росту, міцно збудований, по-військовому коротко стрижений чоловік, літ під тридцять. «Коробка», - приємно всміхаючись промовив він і потиснув усім руку.
Мені випало впроваджувати його в терен, знайомити з людьми і ходити підпільними шляхами. Приємно вражало, що «Коробка» був добре фізично заправлений і ніколи не нарікав. Був товариський і балакучий з уродженою іскрою українського гумору. Терен для нього був зовсім новий і іншого, як він казав, «географічного стилю». Його вражали непрохідні поліські ліси і болота. «Про такий ліс і болото я ніколи не міг і подумати і ніхто нам ніколи не згадував про щось подібне», - говорив він».
Перегійняк був фаховим військовим і йому «Дубовий» доручив організувати перший військовий відділ УПА – бойову сотню для спеціальних завдань. Сотня ця складалася переважно з місцевих молодих хлопців. Завданням її було захистити місцеве поліське населення проти німецьких каральних акцій.
Саме ця перша сотня в ніч із 7 на 8 лютого провела свою першу бойову акцію проти німецьких окупантів.
Справа полягала таким чином: один із членів українського підпілля на псевдо «Діброва» потрапив у німецьку засідку в одному з сіл Сарненського району. Під час бою був поранений та попав у полон. Німці із метою вибити з нього певну інформацію про український визвольний рух забрали у містечко Володимирець.
На терміновій нараді проводу ОУН на чолі з «Дубовим», було вирішено напасти на районний центр Володимирець і визволити «Діброву» із іншими в’язнями. Під час нічного бою була повністю розбита німецька комендатура, частина власівців та польської допоміжної поліції кинувши зброю втікли в невідомому напрямку. У результаті бою сотня поповнила запаси військовими трофеями. Тоді загинув комендант німецької жандармерії та сім німців. Зі сторони повстанців був один вбитий та двоє поранених. Визволеного «Діброву» було переправлено на лікування на хутори села Великі Цепцевичі.
У подальшому сотня «Коробки» Перегійняка здійсила декілька рейдів по селах Полісся, звільняючи населення від російських терористичних груп, що тоді вже з’явилися на Поліссі.
Загинув сотенний Перегійняк 22 лютого у 1943 році у бою із німецькими батальйонами біля села Бродець Дубровицького району в урочищі Дубовий Ліс. Про обставини цього бою добрі спомини мав наш земляк, доброволець першої сотні УПА Степан Сидирович Бакунець на псевдо «Грушка».
Тоді із Перегійняком загинули і були поховані у спільній братській могилі повстанці – Федір Грицовець  та ще троє до сьогодні, на жаль, невідомих бійців першої сотні УПА.
На знак пошани до 50-річчя цих подій на братській могилі у 1993 році активістами Дубровицького руху та їхніми побратимами із Рівненського Руху на чолі з народним депутатом України Василем Червонієм було проведено патріотичну акцію та встановлено дубовий хрест. Тоді ж священики УПЦ Київського Патріархату відслужили на меморіалі панахиду. А на 60-ті роковини першого бою УПА у 2003 році у центрі Володимирця командою однодумців на чолі із Василем Червонієм було відкрито анотаційну дошку.
Сергій Кричильський


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.