Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

15 лютого - Стрітення Господнє [Випуск № 1256]

Свято Стрітення, в народі «Стрічання», «Громиця», «Зимобор» відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. До прийняття християнства в цей день українці відзначали зустріч зими з весною. На Стрітення раніше освячували в церкві воду і напували нею хворих домочадців, окроплювали худобу, вози, пасіку. Християни східного обряду відзначають Стрітення Господнє як пам’ять про те, що Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження, де відбулася зустріч зі старцем Симеоном. Богослови тлумачать цю зустріч дитини Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом. На Стрітення в церквах України освячують воду, святять свічки. Посвячені на Стрітення свічки називаються громичними, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб вберегти людей і худобу від грому. У День Стрітення, прийшовши з церкви, запалювали громичну свічку – щоб весняна повінь не нашкодила посівам і щоб мороз дерева не побив. Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця». Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від буреламу чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Літом, коли часто – густо гуркотіли грози, а бликавка могла влучити в господарські та житлові будівлі, у хатах запалювали громничну січку як надійний оберіг від лиха. Опріч того, за давнім християнським обрядом, цю свічку давали в руки тим, хто помирав. Це, на думку віруючих, значно полегшувало передсмертні муки і очищувало людину від гріхотворних вчинків. Стрітенські свічки виготовляли за особливою технологією, суворо дотримуючись послідовності обрядодій. Стрітенська вода мала такі ж властивості, як і Йорданська. Коли святили в церкві воду, віруючі набирали тієї води в нову невеличку посудину, приносили додому і пильно берегли: їй приписували особливу силу. За народним уявленням, вона цілюща, нею натирали хворі місця і вірили, що це допоможе. Вважали, що найкраще ця вода допомогала від пристріту – хвороби, що спричиняло погане око. Стрітенською водою кропили й напували худобу – щоб не хворіла. Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики кожної першої неділі по молодикові. Вірять в цілющу силу стрітенської води багато людей й донині. Ще однією особливістю свята було ворожіння. Напередодні свята на ніч ставили на поріг тарілочку з зерном, і якщо вранці на ньому з’являлася роса, то рік буде врожайний і багатий. У цей день селяни з особливою ретельністю спостерігали за погодою, щоб зробити прогноз на цілий рік: День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
Юрко Славутич

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.