Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

День російського окупанта у Рівному? [Випуск № 1255]

Розпочну з інформаційного повідомлення. „Близько третьої години ночі, 2 лютого, поблизу Рівного підірвали Хрест, встановлений на місці загибелі Олександра Музичка – Сашка Білого. Мармуровий Хрест встановили побратими Сашка Білого поблизу кафе у селі Бармаки, приблизно там, де його вбили 24 березня 2014 року. У ніч з понеділка на вівторок злочинці підклали вибухівку, яка була такої сили, що розірвала монумент вагою 800 кілограмів, висотою 2,30 см з забетонованим підніжжям на чотири частини. Те, що Хрест пошкоджено, виявили вже вранці. На місце події виїхали працівники поліції, які зараз встановлюють вид та еквівалент вибухової речовини”. До слова, це вже шостий подібний акт вандалізму в Рівному за останній місяць. Нещодавно  “невідомі” розбили меморіальні дошки Степану Бандері та Роману Шухевичу, а ще раніше розтрощили стелу в парку , на місці майбутнього пам’ятника Степану Бандері.
Зрозуміло, що ця „війна пам’ятникам” носить ознаки тероризму і диверсійної діяльності ворожих спецслужб та ненависті до історичної пам’яті українців, зневагу до українських героїв і аж ніяк не є звичайними хуліганськими діями, якими намагаються оперувати рівненські  поліцейські. Власне, їх справа належно охороняти ці об’єкти і берегти правопорядок, а розслідуванням злочинів проти України має займатися Служба Безпеки, яка має в короткий термін виявити диверсантів і доповісти про це громадськості.
Та, на жаль, і, на превеликий сором, ми не чуємо адекватної реакції на антиукраїнську діяльність ні від Рівненського СБУ, ні від місцевої влади. Натомість всупереч здоровому глузду і на радість москалям, 2 лютого у Рівному знову гучно святкують, так зване, визволення міста від фашистів. І це, незважаючи на історичну правду, яку неодноразово висвітлювала газета „Волинь”.
Бо кого могла визволити сталінська диктатура, і яке відношення до свободи вона має взагалі? Повернення рідного НКВД, партійної номенклатури, колгоспного рабства, терору й переслідування інакодумців – це, звісно, «свобода»… Радянський солдат нічого іншого не ніс, ані людської гідності, ані прав, бо не мав того й сам. Однак у публічному просторі всупереч логіці постійно педалюють концепт «визволення».
В усіх цих святкуваннях є ще один кричущий алогізм: номенклатура після ХХ з’їзду КПРС, а понад усе після Перебудови таки мусила визнати сталінський режим терористичним і антилюдським; водночас той інститут, що був виконавцем багатьох злочинів комуністичної системи, – Червону армію – проголошують аж дотепер святою і безгрішною, гідною всілякого прославляння. Це все одно, що сказати: «Німецький нацизм був поганим, але Вермахт – добрим». Але ж без лояльності останнього, його генералітету, офіцерського корпусу й рядового складу єфрейтор Адольф Гітлер просто не втримав би влади. І ця лояльність зберігалася (за деякими невирішальними винятками) аж до травня 1945 року.
В Україні досі триває повальна глорифікація Червоної армії (на тлі критики тоталітаризму!) в тисячах пам’ятників, десятках меморіалів, традиційних ритуалах тощо. Це все наслідки потужної пропаганди, метою якої було назавжди вкарбувати в пам’ять людей фундаментальні комуно-імперські конструкції. СРСР припинив існування, однак його ідеологія живе й активно працює проти нашої держави. Оспівування Червоної (Радянської) армії є потужною основою всіх тих ідеологем, що їх використовує багато політсил, котрі виступають проти незалежності України, за входження до складу неоімперії. Прославляння знаряддя антилюдської диктатури є фактично дозволеною формою пропаганди самого тоталітарного ладу, бо цю армію абсолютно хибно розглядати окремо від влади, якій вона служила і яка всі роки свого панування на її зброю спиралась. Тоталітарний лад і Червона армія – брати-близнюки. Остання є настільки самозлочинною, як і система, що покликала її до життя.
Але комусь така правда не потрібна. Більше того, місцеві чиновники, як міські, так і обласні, з подачі ручних журналістів називають день 2 лютого „Великим днем в історії Рівного” ( почитайте газету „Сім днів”).
Таке цинічне  трактування події, яка принесла рівнянам радянське рабство є відвертим глумом над національними почуттями українців та полеглими за волю України героями.
Доктор історичних наук, голова обласного осередку товариства «Меморіал» Володимир Борщевич зазначає, що вживати слово «визволення» у контексті звільнення міста від нацистів 2 лютого 1944-го – не зовсім коректно.
- Ми не можемо застосовувати термін «визволення» до цих військово-політичних подій, оскільки «визволення» - розуміється принесення кращого іншого режиму, іншої влади, кращого становища. Якщо говорити про нацистський окупаційний режим, то це репресії, це каральні акції, знищення, надзвичайно тяжкий економічний стан, це голокост,  це боротьба проти УПА. Що ми мали, коли сюди увійшли радянські війська: виселення, розстріли, знищення людей, боротьба проти УПА. Радянський режим чимось особливо не відрізнявся від попереднього. Але сказати, що це визволення – ми не маємо права”. Наші діди-прадіди боролись за вільну і незалежну Україну, а при СРСР цієї вільної і незалежної України не було, через це боротьба УПА тривала подекуди до 60-х років. Інститут національної пам’яті у своїх методичних роз’ясненнях говорить, що коректніше було б говорити  «витіснення» нацистських військ звідси, коментує пан Борщевич.
На мою особисту думку, навіть таке визначення є занадто цинічним, насправді 2 лютого для Рівного є днем початку чергової російської окупації. А в підтвердження моїх слів – акт диверсії в Бармаках саме 2 лютого. Ті покидьки, які здійснили вибух, своїми діями відверто заявили: ми вас завжди нищили і будемо нищити, а ви дурні хохли святкуйте наше визволення, тобто свою неволю на радість Путіну і всій його московській орді.
Але нехай знають і наші вороги і їх місцеві підспівувачі, що українські патріоти, учасники Майдану, ветерани АТО, незалежні журналісти не ковтатимуть московської брехливої отрути, а належним чином самі розберуться у скоєному , самостійно виявлять злочинців, які обов’язково будуть суворо покарані за антиукраїнські діяння.

Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.