Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

У підтримку мого батька - Сумка Олега Ярославовича [Випуск № 1248]

Депутат ради - це представник інтересів територіальної громади та виборців свого виборчого округу. Так каже нам Закон України «Про статус депутатів місцевих рад». Зі своїми представниками народ визначився 25 жовтня цього року. Настільки правильним був вибір і чиї інтереси - виборців чи свої особисті - буде відстоювати той чи інший кандидат – покаже час. Однак те, що всі вони будуть дотримуватись принципів порядності, честі і гідності, як цього вимагає Закон, малоймовірно. Адже, окремі новоспечені депутати у своєму житті таких принципів ніколи не дотримувались.
У березні цього року тоді ще не депутат обласної ради, головний лікар Здолбунівської центральної районної лікарні Сухляк В.О. звільнив з посади за сумісництвом хірурга, свого колегу – головного лікаря Здолбунівського районного центру первинної медичної допомоги Сумка О.Я. Чому? Бо вирішив, що має таке право. Цим правом його наділила місцева влада – Здолбунівська районна рада в особі її депутатів і Здолбунівська районна державна адміністрація в особі голови райдержадміністрації. Не відомо, чи звертались раніше до звільненого хірурга за медичною допомогою районні можновладці, але достеменно відомо, що головний лікар - новоспечений депутат своїх родичів у місцевому шпиталі не лікує. А зважаючи на те, що його батько в минулому році на лікування подався до Ізраїлю, рівень надання медичної допомоги в Здолбунівській ЦРЛ її головного лікаря хвилює мало. Бо якби хвилювало, то відміряв би сім раз, перш ніж відрізати. 
Те, що Сумко один з кращих хірургів у Здолбунові, заперечує хіба сам Сухляк. Чи справедливе рішення прийняв з огляду, якщо не на думку самого звільненого, то хоча б на думку людей, які звертаються за медичною допомогою? Чому не зняв сумісництво з менш досвідченого хірурга, якщо була така крайня необхідність? І чи була? 
Сухляк свідомо пішов на конфлікт. Нав'язаний кимось зверху, не відомий раніше в районі, він за короткий час уявив, що йому все дозволено. Заручившись підтримкою групи осіб, для яких мораль – це право сили, він почав «наводити порядок з кадрами». Зрозуміло, що Сумко, з його особистою непримиренною позицією на ряд речей, не влаштовує Сухляка і його однодумців. Але, вибачте, з конкурентами треба конкурувати, а не усувати. Тим більше, що таке звільнення не може сприяти ефективній співпраці двох медичних закладів. 
Керівництво обласного управління охорони здоров’я вперто робить вигляд, що нічого не помічає, хоча про конфлікт знає. Замовчується також той факт, що на звільнену посаду прийнято лікаря з вузькою кваліфікацією, що не відповідає вимогам до посади ургентного хірурга районної лікарні. 
Позиція районного керівництва на таке звільнення наразі також невідома. Та поки ті, що стоять зверху відмовчуються, очевидно одне: Сухляк своїм вчинком забив гол у свої ж ворота. Одним підписом під наказом про звільнення перекресливши тридцятирічну працю і вагомий досвід у сфері, де теорія без практики нічого не варта, Сухляк сам того не усвідомлюючи, продемонстрував свою слабкість перед людиною, до професійного рівня якої йому ніколи не дорости. Не дорости не тому, що не зміг би цього зробити, якби захотів. Просто не звик працювати. Не має потреби у поті чола, недосипаючи ночі, несучи тягар відповідальності за найдорожче у житті людини – її здоров’я і саме життя, впродовж багатьох років завойовувати повагу у суспільстві. Адже її, цю повагу, можна просто купити. Як? А хоча б шляхом реклами на сторінках окремих інтернет-ресурсів, де хвалебні оди Сухляку чергуються видуманими і такими, що принижують людську гідність дописами про його конкурента. 
«Сірість завжди утверджується за рахунок приниження інших, тупість завжди агресивна і наполеглива» - такими висловами оперувала палка прихильниця Сухляка Світлана Ніколіна в одній із статей на сторінках «Волині» ще задовго до його появи в районі. Чому зараз цю пані не хвилює моральне обличчя вихованого в дусі безкарної вседозволеності молодика? Адже під його тиском та з погрозами «вам зі мною не тягатись» заяви про звільнення з посад написали більше десятка працівників центральної районної лікарні. Їх можна зрозуміти - не просто тягатись з особою, фінансові можливості якої конкурують з рівнем його ж цинізму та непорядності. 
Але з Сумком склалося не так гладко. Він подав позов до суду про поновлення на посаді. Вже дев’ятий місяць юрист центральної районної лікарні і три адвокати відстоюють у Здолбунівському районному суді право Сухляка звільняти людей з особистих мотивів. Підміна документів, сфальшовані докази, часті перенесення судових засідань та заміна адвокатів – яскраві свідчення великого сумніву в законності такого звільнення. Наша Феміда непередбачувана. Інколи суди виносять неочікувані рішення. Дуже хочеться вірити, що шанси для перемоги справедливості все ж таки є. Як і надія, що народ також у всьому розбереться, сьогодні чи завтра, але обов’язково розбереться.

Олександр Сумко

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.