Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
серпня
Випуск
№ 1332 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

ДУМКИ ВГОЛОС [Випуск № 1246]

Вони – активні учасники бойових дій, а ще одні з тих, хто стояв на барикадах Євромайдану в його буремні часи. Тепер, через два роки, ми попросили їх пригадати, з чого розпочалась Революція Гідності для них особисто та чи не шкодують вони, що розбурхували те полум’я, яке не пошкодувало й людських життів. А ще чоловіки розповіли про свої думки щодо Євросоюзу та нашого місця у цій спільності. Юрій Коробчук, активіст Євромайдану: - Я не спочатку поїхав на Майдан, бо не бачив лідера, я не бачив, за що боротися. Те, що Янукович не пристав на пропозицію євроінтеграції – це не основна причина, головне для мене було той безлад, який в нашій країні твориться, м’яко кажучи, це безчиння. А поїхав я тільки після того, як побачив перші смерті – коли вбили вірменина, потім львівського активіста і на другий день я вже був там. Вночі зібрався, жінка питає: «Ти куди? З глузду з'їхав?». А я вже не витримував, бо це знущання мені болить - я відчув його на собі тут у 2006 році, це просто якийсь геноцид. Прокуратура, «мєнти», а міліцією я їх назвати не можу, вони упереджено йдуть віджимати бізнес, грабувати народ, розслідування не проводять, підтримують і кришують наркоманію. Це я пережив десять років тому і відтоді борюсь із цією системою, яка мене пригноблювала, знущалась, як тільки могла, відібрала мій бізнес. І от я пішов боротись саме проти цієї системи. Чому так країна живе? Бо ми так дозволяємо. Я дуже жорстко дивлюсь на підходити до того, щоб поміняти щось у нашій владі, лад навести. От і на майдан я поїхав сам, не шукав компанії. Але, коли приїхав, то працював з хлопцями з «Правого сектора», був там, де автобуси горіли на Грушевського, ви, певно, пам'ятаєте їх. Я там зарядився тільки позитивом, бо є в нашій країні люди, які можуть поміняти країну, поміняти ставлення держави до народу і навпаки. Василь Холявка, боєць батальйону «Айдар» : - Спонтанно долучився до Євромайдану. Дивився по телебаченню, що відбувається в державі, тай у Рівному був рух людей, які хотіли тут щось змінити – от звідси все й почалось. А коли вже з побратимами побачили, що у Києві стріляють – на це вже було несила дивитися. А ще влада руки розпускає, не роблячи нічого, щоб це припинити, а навпаки старається все роздути, розхитати. Якби це не звучало боляче, я думаю, що майдан не дарма відбувся. Ці смерті показали людям, що треба боротися, не зважаючи ні на що. Дуже багато людей через це все відкрили очі на дійсність, хоча й це ціною життя молодих хлопців. Однозначно країна змінилася в позитивну сторону. Її можна порівняти з рослиною, яку не поливали водою і вона була трохи в'яла, а під час Майдану вона ожила. Є поклик патріотизму, відчуття, що ми не раби, ми хочемо змін, хоча нам і намагаються нав'язати, аби ми мовчали і, вгнувши голову, працювали, як воли. То я думаю, що люди змінились – побачили, що варто говорити, показувати, виступати, щоб ця влада мала хоч якийсь страх. Моя особиста думка, що швидше не Європа нам треба, а ми їй. Ми ній треба як ресурс – нафта, паливо, родючі землі. Олександр Андріяшев, керівник Рівненської міської організації спілки учасників бойових дій та АТО: - Поїхав я спочатку у грудні на днів десять, потім мусив повертатись на свята в Рівне. Коли тут завершив справи, то одразу ж поїхав на Майдан і там був до подій біля Маріїнки. Якщо поглянути в історію і подумати, скільки всього людей загинули за державність України – це мільйони життів. Зараз ми продовжуємо боротьбу. Так само інші держави виборювали свою незалежність – так само все відбувалося в крові, але вони пройшли цей шлях і тепер саме їх називають цивілізованими країнами. А ми дуже пишалися, що безкровно отримали незалежність, та так не буває, мусимо тепер пройти ці випробування. Щодо того, чи потрібні ми ЄС, я не знаю, але цінності, які вони там сповідують, нам треба переймати, але й «проситися» будь-якою ціною не варто. Потрібно розвиватися і коли ми станемо потужною державою, то нас самі запросять. Як показала практика, історія, що європейці реально багато працюють і нам до цього треба прагнути.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.