Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

ВШАНУВАННЯ 82-х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ [Випуск № 1244]

У 82-і роковини Голодомору Україна згадає тих, хто ніс світові правду про геноцид, “людей правди” — українців та іноземців, чиї свідчення та дослідження зберегли факти голоду. Завдяки їх вчинкам світ дізнався про комуністичний геноцид українців. 28 листопада 2015р. Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України. 82-і роковини пройдуть під гаслом: «Люди правди. Щоб світ знав» в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор. Комуністичний режим створив систему приховування правди про злочин вбивства голодом мільйонів українців. Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світ. Але деякі західні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою Україні, зуміли донести світові правду про Голодомор. У самій радянській Україні небезпечно було не тільки писати про штучний Голод у пресі чи листах, але навіть у приватних щоденниках. Будь-який необережний запис міг вилитися в десятиліття ҐУЛАҐу. Попри всі небезпеки були люди, які відчували відповідальність перед наступними поколіннями і не могли замовчати цей злочин - Люди Правди.  Цього року 28 листопада вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та завершиться запаленням свічок та хвилиною мовчання о 16.00. Довідка «Люди правди» Історики звертають увагу на 17 сміливців, людей, завдяки зусиллям яких була збережена правда про Голодомор. Це далеко не повний список, і ще багатьох належить встановити та згадати їх внесок в поширенні світом знань про комуністичний геноцид. Вільям Генрі Чемберлін, американський журналіст та історик. Після відвідин України, у 1934 році оприлюднив факти Голодомору в книзі «Залізна доба Росії». Малкольм Маггерідж, британський журналіст На початку 1933-го як журналіст пробрався в охоплену голодом Україну. Завдяки його репортажам у «The Manchester Guardian» Велика Британія дізналась про геноцид. Улас Самчук, український письменник. Роман «Марія» вийшов 1934-го у Львові і став першим художнім твором про Голодомор. Гарет Джонс, британський журналіст. Вперше на прес-конференції 29 березня 1933 року заявив про голод в Україні. Опублікував про це в британських та американських газетах близько 20 статей. Йоган Людвіг Мовінкель, Прем’єр-міністр Норвегії і Президент Ради Ліги Націй у 1933 р. Провів обговорення на засіданні Ради Ліги Націй голоду в Україні. Закликав зробити все можливе для допомоги потерпілим. Олександра Радченко, учителька з Харкова. Наприкінці 1945-го отримала вирок — 10 років ГУЛАГу за те, що вела щоденник про Голодомор. Марко Желізняк, селянин-фотоаматор із Донеччини. Камера Желізняка зафіксувала розкуркулення та відбирання хліба. Зберігши знімки, лише після смерті Сталіна написав коментарі до них. Нестор Білоус, колгоспний сторож із Харківщини. Не полишав робити записи у щоденнику і в голодні роки, за що отримав вирок за «контреволюційні думки та підрив колгоспного ладу» — 6 років ГУЛАГу. Андрей Шептицький, митрополит Греко-католицької церкви. У посланні «Україна в передсмертних судорогах» 24 липня 1933 року закликав християн всього світу поширювати правду про Голодомор і надавати допомогу. Мілена Рудницька, українка-депутатка польського Сейму. Домоглася, щоб справу Голодомору в Україні винесли на розгляд Ліги Націй та Міжнародного Червоного Хреста. Віктор Кравченко, колишній радянський функціонер. 1944-го зумів утекти на Захід і видав бестселер «Я обрав свободу». У ній описав колективізацію, Голодомор, Великий терор, свідком яких був. Рафаель Лемкін, американський юрист. Запровадив термін «геноцид». Перший із фахівців міжнародного права визначив злочини комуністичного режиму проти українців як геноцид — у промові 1953 року в Нью-Йорку. Роберт Конквест, британський історик. Книга «Жнива скорботи» 1986р. є одним з найбільш ґрунтовних досліджень про Голодомор. Джеймс Мейс, американський історик. У 1986–1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Продовжив дослідження, живучи в Україні. Володимир Маняк і Лідія Коваленко-Маняк, українські публіцисти. Перші в радянській Україні почали досліджувати Голодомор. Із 1987-го зібрали документи та свідчення понад 1000 очевидців геноциду й видали книгу-меморіал.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.