Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
22
жовтня
Випуск
№ 1342 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Член ОУН спалив себе, протестуючи проти агресії СРСР [Випуск № 1243]

5 листопада 1968 року здійснив самоспалення український дисидент Василь Макух, учасник українського руху опору в СРСР і воїн УПА. Він це зробив на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини. Василь Макух народився на Львівщині, коли вона ще була у складі Польщі. Був в УПА. Військовим Трибуналом Львівського гарнізону за ст. 54-1«б» та 54-11 Карного Кодексу УРСР був засуджений на 10 років каторжних робіт із обмеженням у правах на 5 років та з конфіскацією належного йому майна (кримінальна справа П-27 504). Термін ув’язнення відбував у Дубровлазі (станція Потьма Мордовської АРСР) та в концтаборах Сибіру. 18 липня 1955 р. був звільнений з ув’язнення і висланий на спецпоселення. В тюрмі познайомився зі своєю дружиною Лідією, яка народила йому 2 дітей.
Довгий час жив у  Дніпропетровську (на Західну Україну йому повернутись не дозволили). В його будинку збиралися націоналісти та однодумці. Його діти розмовляли українською мовою і у школі їх обзивали «бандерівцями». На це Василь відповідав: «Усе це мине! Колись настане такий час, що Україна буде самостійною!»
5 листопада 1968 року Київ, як і уся “необ’ятная родіна”,  готувався до зустрічі найбільшого більшовицького свята – річниці Жовтневої революції. Місто прикрашали портретами “вождів”, гаслами та червоними прапорами. Міліція та переодягнені в цивільне кагебісти несли патрульну службу, забезпечуючи громадський порядок. Хрещатик був переповнений людьми.
І раптом перехожі побачили, як із під’їзду будинку 27 (біля Басарабського ринку) вибігла охоплена вогнем постать і проспектом залунали слова: “Геть окупантів!”, “Хай живе вільна Україна!”.
Живий факел, а був це Василь Макух, привернув увагу всіх, хто тоді опинився на Хрещатику. Міліціонери намагалися погасити вогонь, але це їм не вдалося. Грубо почали розганяти людей, щоби було якнайменше свідків цієї безпрецедентної події. Врешті, знесилена від болю, постать упала. Хтось прикрив її шинеллю. Примчала карета швидкої допомоги. В лікарні медики отримали наказ від каґебістів — за всяку ціну врятувати життя жертви самоспалення. Не тому, що для них життя цієї людини мало якусь вагу, а для того, щоби вивідати, чи належала вона до якоїсь націоналістичної організації.
Але лікарям не вдалося нічого зробити. Василь Макух так і не прийшовши до тями, 6 листопада 1968 р. помер. Свідком цієї події був Микола Мазур, уродженець Карова, який саме в цей час як сержант строкової служби військ КҐБ ніс патрульну службу на Хрещатику.
А тоді, 5 листопада ввечері, зарубіжні “ворожі” радіостанції на весь світ повідомили приблизно наступне: “Громадянин України Василь Макух, протестуючи проти комуністичного тоталітаризму, поневолення українського народу й агресії СРСР проти Чехо-Словаччини, здійснив у Києві акт самоспалення. Перед мужнім вчинком українця-патріота схиляє голову вся прогресивна світова спільнота… ”.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.