Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
серпня
Випуск
№ 1332 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Навіщо українці несуть квіти під російське посольство? [Випуск № 1242]

Мене іноді вражає інфантилізм наших співвітчизників, які наче стадо баранів кидається на будь-яке ласкаве слово ззовні. Днями сталася страшна трагедія і загинули дві сотні людей в авіакатастрофі. Так, їх шкода, десь в глибині душі їх можна навіть пожаліти. Ніхто не заслуговує такої смерті. Але поясніть мені, чому ви побігли нести квіти до російського посольства після загибелі цього російського авіалайнери в Єгипті? Ну, так, ми ж такі шляхетні й добродушні. І пішли кричати: «Алілуя, ми найдобріші”. Сьогодні якийсь російський журналіст захоплено написав, що «українці святі».  І ось вже в дружньому пориві стадо медійних баранів на всіх українських сайтах вивішує простирадла: «Росіянин сказав, що українці святі». «У Росії оцінили наш благородний порив».
Дорогі українці, можна втішати себе, що ми найблагородніші, але якщо завтра Путін скаже наступати на Україну, то вся московська  орда полізе сюди і плювати їм буде на якісь квіточки, які ви розкладаєте біля російського посольства. І скільки б ви не нагадували про квіточки, по вас будуть стріляти з гармат і «градів», а якщо треба буде, то і тактичну ядерну бомбу кинуть. Хоч на Київ, хоч на Львів, хоч на ватний Харків. Була б політична доцільність, а бомба знайдеться.
Всі ці квіточки, все це заколисування себе в своїй доброті, яку хтось нібито оцінить, виникають з простих речей - з паталогічного небажання або нездатності (я вже навіть не знаю чого більше) побудувати свою сильну державу на базі сильних соціальних зв'язків, які дозволяють на основі довіри створити сильну економіку, армію, науку, культуру. Загалом, все те, за що ненавидять сильних і успішних. Які нав'язують волю слабким і добрим. Тобто, таким, як ми. 
Можна приносити квіти до російського посольства 1000 разів, але інтереси Росії у знищенні будь-якої суб'єктності України нікуди не подінуться, тому що це суперечить її стратегічним інтересам. Можна колективно вивчити напам'ять Гете і Шіллера і, стоячи під німецьким посольством у Києві, хором виспівувати вірші, сподіваючись, що Німеччина врятує нас від Росії, з якою вона паралельно домовляється про... добудову «Північного потоку-2". Тому що Німеччина стала Німеччиною не через лірику Шиллера, а тому, що раціонально підходить до реалізації своїх національних інтересів, до визначення, що первинне, а що вторинне. Можна ще закликати всіх грузин у світі в надії, що вони побудують тут рай на землі. А ще краще закликати американців і спостерігати, як вони його будують, а самим, тим часом, носити свічки і квіти під всі посольства, які є в Києві, з нагоди всіх страшних катастроф і терактів, щоб наша доброта підкорила світ і весь світ почав працювати на нас. І стане Україна імперією добра, піднявшись на добро і в ім'я добра.
Однак, засмучу, так не буде. І коли ця країна, населена добрими агроельфами зникне з політичної карти світу, то їм залишиться сподіватися тільки на милість тих, хто її завоює. А оскільки вся наша історія каже, що сподіватися на милість марно, то залишиться тільки скиглити про черговий згаяний шанс і знову нести квіточки до посольств...
Юрій Романенко

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.