Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
18
червня
Випуск
№ 1324 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Вибори, які можуть нівелювати досягнення Революції гідності [Випуск № 1241]

От і відбулися вибори до місцевих рад. Фактично, їх результати мали б завершити процес «перезавантаження влади» в Україні, на чому наполягали учасники Революції гідності. Чи відбулося воно? Навряд чи  більшість наважиться ствердно сказати – «так»!
Якщо дві попередні кампанії усе ж давали відчуття, що Україна, нехай кволо і нерішуче, але усе ж позбавляється неоколоніального статусу й виходить із силового поля Росії, то на цих виборах такого відчуття вже немає. Навпаки, з’явилася тривога, що державний човен збився з курсу, а тому негайно треба  виправляти кермо у правильному напрямі.
Найбільший позитив цих виборів, що їх вдалося провести легітимно і прозоро в умовах війни, а плани ворогів про зрив виборчої кампанії були зведені фактично до нуля. А у тих населених пунктах, де були відверті маніпуляції з бюлетенями, справно спрацювали правоохоронні органи. 
Попередні результати виборів також свідчать, що існують великі шанси у більшості регіонів України сформувати проукраїнські органи місцевого самоврядування. При цьому жодна з партій не матиме там більшості, а, значить, треба об’єднуватися. Солідарність, Самопоміч, Свобода, Батьківщина  приречені на співпрацю. 
Вагомим плюсом є кардинальне зменшення відверто проросійських настроїв у суспільстві. 
По суті, з помітних політичних сил лише відвертий нащадок Партії Регіонів-«Опозиційний блок» використовував проросійську риторику. Компартія вмерла.
Та зменшення проросійських настроїв не означає їхнє повне зникнення. «Опозиційний блок» переміг в деяких містах Донеччини та Луганщини та отримав представництво в областях Сходу, Півдня та частково Центру та Півночі.  Маленька перемога Кремля в українській політичній грі насправді є його стратегічною поразкою. Тим не менше проросійські сили лишаються фактором внутрішньо української політики. Тож боротьба з російською антиукраїнською інформаційною кампанією лишається на порядку денному.
Вибори в цілому були не дуже брудними. Окремі історії на кшталт Маріуполя лише підкреслюють, наскільки все краще, ніж було за попередніх часів, коли бандитизм, підтасовки, брудні технології, підкуп та фальсифікація були справою настільки нормальною, що ніхто й не зважав. Наша планка піднялася, а окремі місцеві ділки цього не побачили. До того ж, ресурси різних учасників були досить рівними, що давало їм можливості захистити вибір. Бруд був, диктатури не було.
Найвагоміший негатив виборів 25 жовтня – це закон, за яким вони відбувалися. Під виглядом «відкритих списків» та «відкликання депутатів» нова Верховна Рада прийняла закон, який спрямований на консервацію переваги бізнес-еліт, які мають під контролем наявні у ВР парламентські партії. Триває перетворення місцевих Рад на «Бізнес-Ради». В політиці мають можливість брати участь здебільшого заможні громадяни. Тож в політику в основній масі сунуть ті, хто хочуть стати маленькими олігархами, тобто використовувати свої посадові можливості з метою особистого матеріального збагачення. Щоправда, слід відзначити і винятки-участь (а деінде і перемога на низовому рівні ідеалістів-патріотів, що, безперечно, слід вважати наслідком ідейних зрушень, що відбулися в країні після Євромайдану).
  Друге - половина населення України проігнорувала місцеві вибори. Значною мірою цей феномен можна пояснити зневірою частини електорату у те, що ситуацію в країні(і в окремо взятому населеному пункті ) можна змінити легітимною процедурою шляхом виборів. Новий збільшений 5-% бар’єр відсік від виборчого процесу нові сили, які могли структуризуватися після Євромайдану, таким чином посприявши відстороненню цих сил від виборчого процесу.  Третє - значна частина громадян знову була готова продавати(і продавала) свої голоси на виборах. Продажність через бідність і відсутність правової свідомості значної частини громадян і надалі спонукатиме владу тримати населення в бідності. Чим бідніше населення-тим більше можливість продажності-тим більше можливість максимального довгого перебування при владі існуючої політичної еліти.
  Четверте - продовжилася  ставка на  центральні телевізійні медіа, на які, на жаль, зоорієнтована більшість виборців, а суспільство перебуває в ілюзії конкуренції телеканалів, які належать «олігархам». 
 П’яте - відсутність партій класичного зразка, орієнтація на лідера і великі гроші призвели до фактичної відсутності місцевих партійних осередків і особистостей та формування виборчих команд не в областях, а в столиці. Як наслідок – багато  активних, патріотичних і професійних потенційних депутатів опинилися за бортом політичного процесу.
На жаль, ці негативні тенденції проявилися і у нас, на Рівненщині. Хоча поіменні результати поки що відсутні, уже зараз можна говорити про те, що були очікування на значно кращий результат.
Провінція страшна своєю інерцією. Розгойдати звичку до покори й кругової поруки там, де всі всіх знають і пов’язані залежностями, значно складніше, ніж у відносно атомарному мегаполісі. Зрозуміло, що після оголошення остаточних результатів, настануть страшенні розчарування й чергова хвиля всепропальства. Водночас будь-які локальні перемоги справжнього самоврядування над сталим феодалізмом матимуть спрямовуючий ефект. Це боротьба не на тижні, а на роки. Ну а як інакше наростити м’язову масу громадянському суспільству? 
В цілому ж, складається таке враження, що Україна зробила паузу. Наша держава, ніби у роздумах. Але це не може довго тривати. Зупинка на користь ворога - Росії. І тільки від українців залежить, чи не знівелюються остаточно досягнення Революції гідності. Ми  не маємо права схибити. А тому мусимо  щоденно контролювати кожного депутата  частково оновлених місцевих рад та очільників міст і сіл щодо дотримання ними діючих законів. Наведемо лад у себе в селі, місті, містечку – реформуємо Україну. 

Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.