Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
22
жовтня
Випуск
№ 1342 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

15 жовтня – роковини від дня смерті Степана Бандери [Випуск № 1239]

Ще з дитинства він ставав неодноразовим свідком війни, оскільки через його рідне село чотири рази (1914-1917) проносилися фронти першої світової, і територія Галичини постійно переходила від одного окупанта до іншого. Саме у ті бурхливі роки відбувалися драматичні спроби відбудови та становлення української незалежної держави.
Батько Степана, Андрій, мав велику бібліотеку та брав активну участь у суспільно-політичному житті Галичини в період формування Західноукраїнської Народної Республіки (1918-1919).
Він був послом від Калущини до парламенту республіки — Української Національної Ради. Під час українсько-польської війни (1919) був військовим капеланом в Українській Галицькій Армії. Також на Наддніпрянщині воював з білогвардійцями та більшовиками. Повернувся до дому Андрій Бандера в 1920 році.
У 1933 році Бандера піднімається до крайового провідника та під його керівництвом відбувається низка каральних заходів проти польської окупаційної адміністрації. Зокрема, 16 червня 1934 року, здійснюється вбивство одіозного міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, який прославився кривавими акціями терору проти українців. Пєрацький був автором та безпосереднім керівником плану «на зніщенє Русі», ціль якого — умиротворення жителів Західної України.
За день до вбивства Бандеру арештовують, і, 13 січня 1936 року, після довгого слідства та судової тяганини, йому та двом його соратникам виносять смертний вирок, який згодом був замінений довічним ув'язненням.
У 1939 році, після захоплення Польщі, Степана з в'язниці визволяють німці. І саме з цього моменту в біографії нашого героя починається неоднозначне та суперечливе трактування його ролі в українській та світовій історії. Одні історики та політичні діячі доводять його героїчний патріотизм та величезну позитивну роль в утвердженні української державності, інші — колабораціонізм та злочини проти власного народу.
Одразу після виходу на волю, у вересні 1939 року, він очолює революційний провід ОУН та одразу ж веде переговори з військовим керівництвом гітлерівської Німеччини про спільну боротьбу проти російсько-більшовицьких окупантів, які, на той момент, згідно з таємничим Пактом Молотова-Ріббентропа, окупували західноукраїнські землі. Основною ціллю Бандери при співпраці з німцями було створення незалежної української держави.
Використавши протиріччя всередині гітлерівської адміністрації, створюється північний український легіон «Нахтігаль», командир Роман Шухевич, та південний «Роланд». Ці військові утворення, за задумом ОУН, повинні були стати основою української армії після проголошення незалежності. З початку війни вони офіційно не входили до складу німецької армії, мали відмінну форму, носили тризуб та йшли в бій під синьо-жовтим прапором.
22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина, порушивши умови Пакту Молотова–Ріббентропа, нападає на Радянський Союз. А вже 30 червня 1941 року легіон «Нахтігаль», на чолі з Романом Шухевичем, входить до Львова, захоплює стратегічні об'єкти міста, і в той же день відбувається проголошення Акту відновлення Української державності. Голові Національних Зборів Ярославу Стецьку було доручено організувати українські владні структури.
На такі дії українських незалежників німецька влада відповіла спочатку ультиматумом негайно скасувати Акт, а коли вони відмовилися виконати умови гітлерівців, проти них був застосований масовий терор. Сотні учасників так званої «Бандерівської диверсії» були арештовані та кинуті у тюрми. Така сама доля спіткала і Степана Бандеру, його заарештували у Кракові. Двох його братів Василя та Олексу було на смерть замордовано у польському концтаборі Auschwitz. Обидва українські легіони «Нахтігаль» та «Роланд», після відмови підкорятися німцям, були розформовані та роззброєні. Але, незважаючи на це, саме вояки цих підрозділів пізніше стануть ядром УПА (Української Повстанської Армії).
Через несприятливий хід війни німці в грудні 1944 року випускають Степана з-під варти та починають переговори про спільні дії проти більшовиків. Основними вимогами Бандери залишалися визнання Німеччиною Акту відновлення Української державності та можливість створення незалежної української армії. Але дані цілі не були реалізовані, оскільки радянські війська невдовзі захопили Західну Україну, а 7 травня 1945 року гітлерівська Німеччина підписала Акт про капітуляцію.
Подальша боротьба за незалежність розгорнулася на теренах Західної та Великої України вже проти радянської окупаційної влади та активно продовжувалася до 1955 року. Керував антирадянським спротивом Бандера з-за кордону.
15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степан Бандера був убитий. Як пізніше встановлять німецькі слідчі, вбивство скоїв агент КГБ українського походження Богдан Сташинський, вистріливши йому в обличчя розчином ціаністого калію.
У форматі радянської історичної концепції Бандера розглядається як колаборант, злочинець та зрадник власного народу, а його прихильників прирівнюють до фашистів, з якими героїчно боролася радянська держава.
Але, з розпадом СРСР та відновленням України як незалежної держави в 1991 році, з'явилася кардинально протилежна радянській, українська точка зору на постать Степана Бандери. Більше того, історія визвольних змагань українського народу у 20-му столітті нерозривно пов'язана саме з його ім'ям.
Проте складні спори на цю тему тривали довго. Особливо загострилися вони після того, як у 2004 році тодішній президент України Віктор Ющенко присвоїв Степану Бандері звання Героя України, яке згодом, у 2010 році, було відмінене Донецьким окружним адміністративним судом.
Той факт, що в інтерактивному проекті телеканалу Інтер «Великі Українці» С. Бандера посів почесне 3-тє місце, після Ярослава Мудрого та Миколи Амосова, говорить про його високий авторитет серед українців.
Однозначно тільки одне: кожна незалежна нація має право на своїх героїв, незважаючи на те, що вони не завжди позитивно сприймаються представниками інших націй.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.