Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Хомко починає з брехні. Чим скінчить? [Випуск № 1238]

Під час прогулянки рівненським Майданом Незалежності традиційно набрав агітаційних листівок з різних наметів. Найбільше вразила агітка з назвою «Я люблю – Рівне!». І навіть не пунктуаційними помилками у назві, а цинізмом, з яким чинний міський голова присвоює собі здобутки зовсім інших людей і, насамперед, свого попередника Віктора Чайки. А що робити, якщо своїх – кіт наплакав.  Під самим заголовком розміщено підзаголовок «Один за всіх і всі за одного». Окрім трьох мушкетерів у романі Дюма, його широко використовували також учасники Майдану Гідності, на якому чинний мер з’явився аж один раз(!), і то лише, коли його мало не за вуха притягнув туди покійний Сашко Білий.
Анонімний автор цілу сторінку на всі заставки вихваляє, як змінилося Рівне, аби потім забити на сполох: усе це ми можемо втратити. Практично за одну мить. Одразу ж виникає питання, хто ж ці загадкові «ми»?
Чи не команда того самого мера, якого колись привіз з Києва колишній голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній, аби за підтримки демократичних сил висунути на вибори міського голови Рівного на противагу Віктору Чайці, який обіймав цей пост іще за Радянського Союзу. Свої перші вибори Хомко програв, однак завдяки Червонію зміг заручитися підтримкою 24% рівнян, потужно стартувавши в місцевій політиці.
Здобутки свого покійного нині конкурента на виборах Хомко сьогодні, не соромлячись, представляє як свої власні. Анонімний пропагандист зображає його як справжнього, співмірного Чайці господарника, на відміну від, цитую, «типово недосвідчених балакунів, які вважають, що відсутність досвіду не є пересторогою». Їх походи у владу, мовляв, завжди закінчувалися занепадом, безладом та повсюдним крадійством.
Чайка, як не як, попри своє радянське мислення і недосконалу українську, був зовсім не «господарником», а таки справжнім господарем, який сам себе називав «старшим двірником» і, на відміну від Хомка, встиг зробити для Рівного і справді чимало корисного, що з плином років стає усе очевиднішим.
Цілодобове водопостачання, яке Хомко подає як власну заслугу, у Рівному було організоване іще за губернатора Сороки. Наприкінці 90-их він побудував за Пагорбом Слави потужне сховище питної води. До нього від Горбаківської водозбірні було протягнуто гілку діаметром 500 мм. Як результат, мешканцям північних і східних районів Рівного змогли подавати воду. До сьомих поверхів вона діставалася навіть без підкачки.
Хомку зосталося просто не згайнувати зроблене до нього. Сам же він на посаді шефа Водоканалу запам’ятався насамперед непомірними поборами за отримання технічних дозволів для рівненських підприємств.
Безлад і повсюдне крадійство, які гімнописець Хомка приписує, вочевидь, його попередникам Андрію Маркову, Івану Федіву та Володимиру Морозу, і сьогодні є звичним явищем у Рівному. Про це відомо кожному, хто знає його далі вулиць Соборної та Київської.
У Рівному наведено порядок у скверах та паркових зонах. Це речення в агітці виділено жирним шрифтом, але чи доводилося його автору бувати у заваленому пляшками та шприцами сквері поблизу Палацу дітей та молоді? Чи прогулювався він бодай раз парковою зоною навколо річки Усті, особливо тою її частиною, що починається одразу під мостом через вул. Степана Бандери і тягнеться аж до Басівкутського озера. Скільки б стихійних сміттєзвалищ він там нарахував би?
Невідомому автору не завадило б також пропливти байдаркою навколо Басівкутського озера. Він би неминуче побачив там чимало каналізаційних труб, через які з приватних будинків міських багатіїв просто в озеро вже не перший рік стікають нечистоти. Не лише фекалії, а і забруднені фосфором побутові води, що нещадно вбивають екологію водойми.
Земснаряд для його очищення і досі не придбано, приватні стоки не перекрито. В чому справа? Рішучість і здатність наполягти на своєму. Цих чеснот у чинного міського голови ніколи не було. Скидається на те, що мер просто уникає зайвих конфліктів з людьми, які мають гроші і вплив. Водночас він непогано вміє домовлятися з ними з користю для себе, хай навіть часом і в обхід інтересам міста.
У співпраці з депутатами Рівнеради регулярно приймаються рішення, внаслідок яких отримуються дозволи на будівництво, що раз-у-раз порушує генеральний план Рівного, унеможливлюючи його гармонійний розвиток у перспективі. Чого-чого, а цього точно не робили ні Марков, ні Федів, ні Мороз, які, незважаючи ні на що, продовжували планомірно розвивати проекти, започатковані їх попередниками Олексієм Користіним і згаданим вже Віктором Чайкою.
Собі в заслугу Хомко ставить спорудження першого в Україні заводу з переробки сміття. Щоправда, сором’язливо замовчує, що завод той вже кілька років не працює. А також і те, що його спорудження «з’їло» близько 5 млн. $, взятих в тому числі і з міського бюджету. І це попри те, що, за висновками спеціалістів, завод такої самої потужності можна було би спорудити за скромні 50 тис.$.
Шостим пунктом у переліку того «Що зробив Володимир Хомко на посаді міського голови?» значаться капітально відремонтовані дороги по вул. Соборній, Бандери, Чорновола, Мірющенка, Сагайдачного, Грушевського, Дундича, а також на мікрорайоні «Північний». Водночас і словом не згадано те, що фактично унеможливлено розширення найголовніших перехресть, зокрема на вул. Бандери-Чорновола та Грушевського-Київської- Відінської.
Збільшити ширину дороги в цих місцях заважають новобудови, споруджені з кричущими порушеннями «червоних ліній» за прямого сприяння мера та депутатів Рівнеради. Якщо вже порівнювати з Чайкою, то той свого часу спромігся розширити вул. Чорновола від готелю «Мир» до Центрального універмагу, а також вул. Соборну, від Органного залу до Театральної площі. Це допомогло неабияк розблокувати транспортний рух центральною частиною Рівного. А що у цьому напрямку зробив чи бодай планує зробити Хомко?
За сім років чинний міський голова, як зазначається у пункті №14, запустив аж 1 (!) тролейбусну лінію. Про те, що і її свого часу започаткував попередник Віктор Чайка, як і про чимало-чого іще, скромно замовчується.
Як, наприклад, і про те, що саме за Чайки почалося будівництво школи №14, завершенням якого хизується автор хвалебної оди. Натомість, і словом не згадує про спорудження 11-поверхового «Манхеттена» по вул. Соборній, який безнадійно спотворив архітектурне значення Театральної площі. Тут, як і всюди, далися взнаки страхи пана Хомка. Лячно, мабуть, було не дати дозвіл на будівництво депутату-регіоналу, самому генералу Василю Грицаку… Навіть на ілюстрації до агітки вказана скляна «буда» мовби ненавмисно засвічена. Чого б то раптом?
У 17 пункті цієї ж агітки жирним шрифтом виділена інформація про те, що у Рівному «надано рекордну кількість земельних ділянок для учасників АТО». Скромно замовчується, що замість обіцяних 10 соток фронтовики отримали лише по 3-4, до того ж на Бармацьких пагорбах, куди і дотепер не проведено жодної комунікації. Зауважимо, що воякам АТО іще пощастило. Про те, скільки видано землі інвалідам війни 1, 2 та 3 груп в агітці узагалі не згадується.
Тим-таки жирним шрифтом вказано, що «збудовано та капітально відремонтовано більше десяти спортивних об’єктів». Уявляєте? Це у місті з населенням 250 тис. чоловік, де і тепер навіть не йдеться про спорудження спортивно-оздоровчого комплексу чи льодового палацу, а місцеві хокеїсти вимушені їздити на тренування до сусіднього Луцька. Що й казати про футбольний стадіон «Авангард», куди останнім часом все частіше приїздять команди з інших областей України. Думаю, гостей міста побачена «краса» не «вражати» просто не може.
Альтанку з пам’ятником Марії Несвицькій і розташований біля неї житловий будинок, якими Хомко ілюструє свій буклет, було споруджено без найменшої його участі. Вони постали при тому таки Чайці. Зокрема, будинок, відведений під квартири для молоді звели за кошти, половину з яких виділив міський бюджет, а другу половину в рамках державної програми, забезпечив тодішній директор регіонального управління державного фонду сприяння молодіжно-житловому будівництву Сергій Пандрак…
Зберегти Рівне закликає чинний міський голова на своїх біг-бордах, які мовби ненароком перегукуються з лозунгами партії чинного президента України Петра Порошенка. Як і в першому, так і в другому випадку напрошується питання: зберегти від кого чи все-таки для кого? А ви як думаєте?

    
Микола ДУШНИЙ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.