Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Блокада Криму в цифрах [Випуск № 1236]

Від початку цього тижня активісти за ініціативою лідерів кримських татар розпочали блокувати шляхи, що ведуть з України до Криму, не пускаючи фури з харчами. Лише в перший день "блокади" до Криму не потрапили понад 200 вантажівок. За даними активістів, влітку через тутешні пункти пропуску проходили по 400-500 фур на день.
Активісти називають цю акцію "громадянською блокадою", і кажуть, що в такий спосіб хочуть привернути увагу до утисків проти кримських татар в анексованому Криму. А також до парадоксальної, на їхній погляд, ситуації, коли Україна постачає харчі на територію, яку вважає окупованою.
У Криму тим часом заявляють, що більшість харчів на півострові мають російське походження, і що півострів залежить від України все менше і менше. Українські експерти з ними не зовсім згодні.

Торгувати чи воювати?

Початок акції збігся в часі з набуттям чинності указу Президента України про санкції проти осіб і компаній, причетних до анексії Криму та конфлікту на Донбасі.
РНБО отримала право визначати перелік санкцій ще рік тому, проте за півтора роки, що минули від анексії Криму Росією, Київ не надто обмежував свої економічні зв'язки з Москвою - від торгівлі до діяльності підприємств, компаній і банків.
Україна лише прямо припинила співпрацю у ВПК, заборонила транзит російської військової техніки територією України, а також запровадила низку персональних обмежень.
Те саме стосувалося і Криму - Київ дякував західним країнам за їхні санкції і водночас продовжував торгувати з півостровом.
Більше за те: за відповідним законом, ухваленим рік тому, Крим отримав статус вільної економічної зони. Серед іншого, це означає, що українські підприємства, які продають свої товари півострову, фактично стають експортерами і не сплачують податок на додану вартість, а відтак, мають більший прибуток.
Саме скасування цього закону, який робить торгівлю з анексованим Кримом не просто можливою, але й дуже вигідною, вимагають, серед іншого, активісти, які заблокували траси на під'їзді до Криму.
Рік тому одна з авторів закону про ВЕЗ "Крим" Ксенія Ляпіна пояснювала його необхідність тим, що треба було забезпечити легальні засади для роботи тих українських підприємств, які залишилися у Криму, або ж для тих українських підприємств, які й досі ведуть бізнес із Кримом.
Тепер пані Ляпіна, яка нині очолює Державну регуляторну службу, каже, що закон не спрацював так, як сподівалися його розробники.
"Закон був суто економічним, і був розрахований на те, що нам якось швидше вдасться повернути Крим, щоб не зруйнувалася його інфраструктура і економічні зв'язки. Але кримські татари слушно зауважують, що Україна має економічні відносини з територією, на якій влада відверто знищує корінний народ. Оскільки Крим неможливо повернути швидко, закон треба переглядати, і загалом вводити іншу філософію відносин, бо ми розуміємо, що ніякі економічні відносини з територією, яка, на жаль, зайнята агресором, неможливі".

(Не)залежність у заявах...

Ще за часів, коли Крим де-факто був у складі України, він був дотаційним регіоном, який покривав брак власних коштів дотаціями з держбюджету. При цьому "материк" забезпечував до 80% харчів і води, 85% електроенергії, 34% газу та 100% телекомунікацій у АРК.
Проте в самому Криму кажуть, що за півтора роки багато чого змінилося, і що принаймні без українських харчів цілком можна впоратися. Хоча й визнають залежність від постачань із Росії.
У червні цього року під час економічного форуму в Санкт-Петербурзі самопроголошений "голова республіки Крим" Сергій Аксьонов заявляв, що Крим не може прогодувати себе сам: "Ми так чи інакше з материкової частини Росії багато завозимо. Це стосується і будівельних матеріалів, і продуктів харчування".
За його ж словами, на державних підприємствах випікають лише половину кримського хліба, і молоком півострів забезпечує себе лише на 50%.
Тоді ж, у червні, заступник міністра промислової політики Криму Костянтин Равич говорив, що частка російських товарів в Криму наближається до 80%, а відтак Крим "залежатиме від України все менше і менше".
У вересні, коментуючи плани українських активістів щодо блокади Криму, Сергій Аксьонов заявив, що в Криму вже 90% харчів мають російське походження.
"Вже практично всі мережеві компанії і приватні підприємці уклали угоди з материковими сільгоспвиробниками. У нас зараз на ринках 90% продукції - це продукція російського виробництва. За такого підходу протягом двох тижнів на полицях супермаркетів зовсім не буде української продукції", - заявив пан Аксьонов.
Також він висловив сподівання, що жителі Херсонської, Запорізької та інших областей України, які сусідять із Кримом і традиційно постачають туди товари, "намнуть боки" тим, хто перешкоджає заробляти гроші на цих постачаннях.

... і цифрах

Дані щодо обсягів торгівлі з Кримом дещо різняться навіть в українських державних органах, і на порядок відрізняються від цифр, якими оперують представники кримської "влади".
Митне оформлення вантажів, що прямують до Криму, розпочалося лише від набуття чинності закону про ВЕЗ "Крим", тобто від кінця вересня 2014 року.
Як повідомляла Державна митна служба у відповідь на запит ВВС Україна, "з 27 вересня по 31 грудня 2014 року загальні обсяги переміщення українських товарів з материкової частини до ВЕЗ "Крим" становили 1 147,2 тис. тонн фактурною вартістю 431,6 млн. дол. США".
Водночас, за даними Кримстату, за квітень-грудень 2014 року імпорт до Криму становив 84,2 млн дол., і частка України в ньому становила лише 3,1%.
Тобто, за українськими даними, за три місяці до кінця минулого року до Криму з України завезли товарів майже на півмільярда доларів, а за даними самопроголошеної кримської влади, за вісім місяців після анексії з України надійшло уп'ятеро менше.
Розходження в цифрах перейшло і в 2015 рік.
Від 1 січня свої підрахунки щодо торгівлі з Кримом веде і Державна служба статистики України. За її підрахунками, за перше півріччя 2015 року до Криму з України завезли товарів на суму 472,15 млн дол.
За даними ж кримської статистики, за цей же час з України надійшло товарів на 19,69 млн дол., що склало 35,4% загального імпорту півострова.

Анастасія Зануда


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.