Створення Спілки нерозривно пов’язане з біографією її засновника, тому слід трохи розповісти про самого Валерія. Коли розпочались заворушення в Криму, він вже тоді відчув потребу бути корисним для оборони країни. Раніше чоловік не служив, адже з дитинства хворіє на бронхіальну астму. Відтак сам пішов у військкомат просити, щоб його взяли хоч би для якоїсь роботи. Але тоді Валерія так і не покликали. Вдруге він звернувся до комісара, коли розпочалась російсько-українська війна на Сході. Вдома залишив маму, дружину і відправився на Тучинський полігон. Після навчання та бойового злагодження його відправили в сектор «Д», що у Донецькії області. У складі батальйону «Горинь» 30 ОМБР  служив біля населених пунктів  Солнцево, Амвросіївка, Саур-Могила. Але давня хвороба дала про себе знати і через загострення астми був змушений лягти в госпіталь на лікування. Саме тоді, маючи вільний час, Валерій разом із земляком-побратимом вирішили організувати свою «боротьбу» і в тилу. За цей час встигли зареєструвати Спілку, а потім знову на поле бою. На початку літа чоловіків демобілізували і нині вони активно допомагають таким, як і вони, та їх родинам.

- Спілка учасників бойових дій та АТО-«УВО» офіційно зареєстрована в Здолбунові, має свою печатку, але не має окремого офісу, бо це додаткові витрати. Натомість такий собі штаб організували вдома у Захара Казнадзея. Всім, кому треба, я даю свій номер телефону і так домовляємось про зустріч. А взагалі дуже часто людей до нас направляють керівники міста – вони точно знають, як з нами зв’язатися, - розповідає Валерій.

До слова, наголошує голова Спілки, міська та районна влада Здолбунівщини завжди відгукувалась на прохання бійців і допомагала їм спорядженням, за що нині бійці дуже вдячні. Але це аж ніяк не означає, що все йде гладко і відстоювати права немає потреби. 

- Займаємось хлопцями, які повернулись з війни, і тими, хто досі там. Часом допомагаємо фінансово, інколи навіть фізично. Допомагаємо сім’ям загиблих, хоча особисто з мого батальйону «200-их» не було. Тут зустрічаємо жінок, чиї чоловіки загинули, і пособляємо їм впоратись із паперовою тяганиною, консультуємо, які довідки треба, де їх взяти, куди занести. А щоб обійти чиновницькі кабінети потрібно немало часу. Тобто, що тільки можемо –  те й робимо, зазвичай цьому присвячуємо весь вільний час, адже у кожного з нас є сім’я.

Охочі вступити до Спілки пишуть заяву на ім’я Валерія. Нині таких членів близько п’ятдесяти, хоча в дійсності більше. Як тільки виникає потреба, вони швидко організовуються по телефону, соцмережах і вже гуртом приймають рішення. Нерідко, проблема, з якою до них звертаються, має фінансовий характер, тоді хлопці, поможливості, самі збирають кошти.

- Звертаємось в обласну Спілку, адже ми маємо тісний зв’язок з його головою Сергієм Пандраком. Наші Спілки розширюються і ми один одного підтримуємо, бо нелегко вижити, навіть маючи пільги. Звертаємось до нього, до підприємців, співпрацюємо з волонтерами, тай самі ними стали.

Допомога, яку надає Спілка, звісно ж, безкоштовна. Адже їх сила не вимірюється грошима чи владою, а лише єдністю дій та наполегливістю у пошуках правди. 

- До нас багато людей звертаються, щоб ми допомогли їм отримати пільги. Багато демобілізованих військовослужбовців їздять щодня на роботу до Рівного, а за місяць це вже немала сума набігає. Відомі випадки, коли водії маршруток не тільки відмовляються їх возити за пільговим квитком, а й узагалі висаджують посеред маршруту. Тому ми плануємо зробити від імені Спілки заяву до райдержадміністрації, щоб хоча б у Здолбунівському районі забезпечили хлопцям можливість спокійно їздити. Так само дуже гостре питання – виділення земельних ділянок. Ми вважаємо, що мають право отримувати ділянки хто де хоче. Наприклад, написав хлопець із віддаленого села заяву на землю в місті. По закону України він має на це право. То ми маємо подбати, щоб влада не відмовляла у цьому. Бо коли ми сиділи в окопі, сиділи разом – не ділили місто чи село, а тепер виходить ділимо. До того ж у Здолбунівському районі не вистачає вільних площ, тому ми створили комісію із 5 чоловік, яка шукає, підбирає ділянки в місті і ближніх населених пунктах. Тоді ми проказуємо їх чиновникам з адміністрації та пропонуємо скільки де можна виділити. 

За три місяці роботи Спілка допомогла не одному військовослужбовцю і не одній сім’ї загиблих героїв відстояти свої права. Такі ж ініціативи поступово з’являються й в інших районах області. А досвід першопрохідців вкотре доводить, наскільки ефективна боротьба, коли вона заснована на правильних цінностях і консолідує людей.

Довідка: Спілки „УВО” зареєстровані і діють в Березнівському, Рокитнівському, Сарненському районах та м. Острозі. Військовослужбовці, чи їх сім’ї, які потребують допомоги, можуть звертатися за телефонами: 0505380679 та 0988566009.