Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

РІВНЕ У ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ [Випуск № 1232]

Без розмаху, без рекордів, без салютів, але з гімном і велелюдно пройшло святкування Дня Незалежності у Рівному. Програма заходів до відзначення 24 річниці проголошення незалежності України не здивувала креативністю чи новизною. Традиційно рівняни розважались на концерті у центрі міста, інші ярмаркували, а чиновники обмежились покладанням квітів та привітаннями.
День Незалежності розпочався з молебнів за Україну. З 8 години ранку у всіх храмах області служили божественні літургії. Після молитов у Свято-Покровському соборі керівники міської та обласної влади, за винятком очільника облради, який цей день відзначав у Шубкові, поїхали на кладовище «Нове». До могил героїв Небесної сотні та загиблих на Сході України вони поклали вінки. 
Тим часом на Майдані і бульварі Незалежності розпочалась розважальна програма. Ярмарок народних умільців заполонив всю алею за кінопалацом.   Торгували глиняними виробами, прикрасами, картинами, ляльками, але знайти серед них щось по-справжньому українське, автентичне  було досить складно, навіть жовто-блакитні кольори і державна символіка не кидались в очі. 
Більше відчути дух національного свята можна було на виставці вишитого одягу. Близько ста виробів ручної роботи від найкращих рівненських майстринь презентували на майдані. Приємно, що їх можна було роздивитись і навіть відчути на дотик, більше того – люди мали можливість поспілкуватись з самими вишивальницями. Серед них і Лариса Червоній (на фото). Жінка показала особливі екземпляри її колекції – сорочки чоловіка. Це зараз вона збилась з ліку, скільки зробила їх на замовлення, а 15 років тому першу помережила на прохання Василя Михайловича. – Коли мій чоловік попросив вишити йому вишиванку, а він їх носив і в будень, і на свята, то їх треба було більше. Так я й почала вишивати сорочки, – пригадує пані Лариса. 
Монотонний гул натовпу перервав святковий парад. По вулиці Соборній пройшли кілька десятків молодиків з прапорами, за ними військовий оркестр награвав козацький марш, а завершували колону школярі, які вигукували «Україні Слава! Слава!». 
Віче, яке розпочалось перед пам’ятником Тарасу Шевченку, мало нагадувало ті народні збори, що проводили рік тому. Біля мікрофону – чиновники, люди – без плакатів, але у вишиванках, хор співає не гімн, а тужливі пісні і «Реве та стогне Дніпр широкий». Під цю баладу до бронзового підніжжя Шевченка урочисто поклали кошики з жовто-блакитними хризантемами. 
Патріотичне піднесення, яке відчували в той час рівняни, втім не принесло всім повного відчуття щастя. Розуміння того, як дорого і важко нам далась незалежність і як легко її втратити, – хоч сумна, але важлива думка. Ось що про це сказали місцеві жителі:
Наталія, викладачка: - Це не те що свято, це – еталон того буття, що зараз маємо в державі. Ми про це багато говоримо, але воно ще має відображатися в буденності і нам треба сповіду-вати ці принципи кожного дня. Але, на жаль, ми чомусь згадуємо про незалежність тільки в День Незалежності.
Іванна, студентка: - Я відчуваю гордість за те, що я українка. Пишаюсь, що є частиною народу, якого скільки б не пригнічували і не вбивали, підкорити таки ж не вдалось. Ми – нащадки козаків, і кров цих волелюбних, сильних людей тече у наших жилах.
Олег, пенсіонер: - Ми говоримо про те, що ми встали з колін, я думаю, що це не зовсім так. Можливо, встали, але ще не розправили плечі українські. Ось як розправимо, збудуємо достойну державу, тоді ми й будемо по-справжньому незалежні. 
Завершилось святкування на майдані, куди ввечері прийшли кілька тисяч рівнян, аби разом виконати гімн України. Минулого року така акція зібрала набагато менше людей. Хоча для народу насправді більш важлива інша величина, ніж кількість. Це сила єднання і впевненості, які відображені у словах «Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду».


Ірина МИХАЛЕВИЧ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.