Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Козацький редут у Семидубах — святиня нашої пам'яті [Випуск № 1227]

Після Берестецької битви на волинських землях зарясніли кургани – братські усипальниці полеглих козаків. За три з половиною століття майже всі вони зрівнялися із землею, загубилися у часі та просторі і залишився лише один. Він стоїть на місці останнього бою козаків-богунців із польсько-шляхетським військом.
Cаме тут, 10 липня 1651 року, закінчилась трагічно та велично Берестецька баталія. Хоча загинуло кілька сотень козаків Івана Богуна, але до останнього подиху жоден з них не випустив із рук зброї. Скільки вояків тут поховано, невідомо. Одні дослідники історії стверджують, що дві сотні, інші називають втричі більше число. А дехто взагалі вимірює число захисників Редуту тисячею осіб. Знайти відповідь на ці загадки можна було б завдяки розкопкам, які досі так ніхто і не провів.
За часів панської Польщі і при радянській владі заборонялося вшановувати пам’ять про полеглих козаків. Перше привселюдне їх вшанування відбулося під час німецько- фашистської окупації. Жителька села Семидуби Лариса Савич розповіла, що у липні 1942 році на козацьких могилах зібралося багато люду. Їм запам’ятався величезний тризуб на кургані. Його висипали піском. Вздовж кантів посадили квіти. Коли ж вона запитала тоді у матері, що це, мовляв, за знак, то якийсь чоловік, почувши питання, із-за плеча несподівано розтлумачив: «Це, дитино, святий знак. Де він є, там, значить, є Україна».
Так було до 1985 року. За часів перебудови колючі терни на козацькому редуті були вирубані. Місцевий письменник і скульптор Микола Тимчак спроектував пам’ятник у формі стилізованої дзвіниці, а згодом створив проект каплиці. Більше того, Микола Тимчак сам узявся зводити каплицю. Поет Микола Пшеничний готував розчин. Помічниками були місцеві просвітяни. 
Відтоді щороку, в першу неділю липня, на козацькому редуті збираються мешканці навколишніх сіл, Дубна, Волині і Тернопілля, щоб вшанувати пам'ять героїв – козаків. Нинішнє покоління зробило поле між Плоскою та Семидубами своєрідним місцем духовного паломництва, апогеєм якого стало 10 липня 2005 року, коли на місце останнього бою Берестецької битви з’їхалися тисячі людей. Загалом на козацькому редуті побувало чимало відомих українців. Тут лунали голоси народної артистки Ніни Матвієнко, квартету «Явір», гурту «Соколи». Тут щорічно бував  незабутній Василь Червоній. 
 5 липня 2015 року традиційно на Козацькому редуті побували козаки Українського козацтва „Волинська Січ” та УНСОвці відвідали козацький редут  і взяли участь  у панахиді та урочистостях з нагоди вшанування загиблих у війні за незалежність в 1651 році українськиї героїв.
Вірю, що вже ніколи це святе місце не заросте терном і бур’янами. Ми будемо приходити сюди знову й знову, аби вірою і правдою служити рідній землі. Це не просто колишній козацький редут. Це редут сьогоднішній, за який стають нині сущі козаки та козачки, щоби боронити Україну. Не списом, не шаблею, а незламністю свого духу.

Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.