Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
22
травня
Випуск
№ 1320 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Пам’яті побратима [Випуск № 1226]

4 липня минає 6 років, як за загадкових обставин трагічно загинув Василь Червоній. Цього дня щороку приходять до його могили люди, несуть квіти, сумують, згадують, пишаються, що мали честь знати його.
Демократичні зрушення кінця 80-х років ХХ століття дали надію на великі зміни в житті кожного українця. І якщо в когось і були сумніви в тому, що можна звалити такого монстра, як Радянський Союз, то у Василя Червонія тих вагань  і близько не було. Постійно зустрічаючись із різними людьми, організовуючи мітинги, акції, заходи, наприклад, пов’язані із підняттям національного прапора в Рівному та на теренах області, він був завжди упевнений і твердо переконаний у швидкому здобутті українцями незалежності. Позитивна енергія, яку випромінював справжній УКРАЇНЕЦЬ, КОЗАК Василь Червоній, запалювала маси, вселяла надію на близькі зміни в долі українців.
Василь Червоній обирався головою Рівненської крайової організації НРУ (1990-1999 рр.),  членом Президії Центрального проводу НРУ (1997-1999 рр.), головою Рівненської обласної організації Української Народної Партії (1999-2008 рр.). Обласною конференцією «Просвіти» від м. Рівне (1990 р.) висунутий кандидатом у народні депутати України. Обирався депутатом Верховної Ради України чотири скликання.
З 4 лютого 2005 року Указом Президента України призначений головою Рівненської облдержадміністрації. Працював на цій посаді до 18 травня 2006 року. З 2008 року очолював фракцію УНП у Рівненській обласній раді. Був незмінним Кошовим отаманом Українського козацтва «Волинська Січ», членом Вищої церковної ради УПЦ Київського Патріархату, старостою Свято-Покровського кафедрального собору (м. Рівне), який збудований за його ініціативою і безпосередньою участю.
Згадуючи роки, проведені з ним пліч-о-пліч, читаючи спогади, слухаючи розповіді тих, хто мав нагоду спілкуватися з Василем Червонієм, ще і ще раз переконуємося в тому, що він був видатною особистістю, який знаменував собою цілу епоху. Своїми справами і кожним днем свого життя демонстрував силу національного духу, переконаність у власних діях, рішучість і самопожертву, вмів легко організувати однодумців і прихильників, був справжнім лідером у боротьбі за національне відродження України.
І хоча життя видатного політика обірвалося передчасно, його ідеї та задуми зараз втілюють ті, хто є українцями не лише за місцем проживання, а свідомими того, що необхідно далі наполегливо розбудовувати незалежну державу – Україну, за яку жертовно поклало голову не одне покоління героїв-патріотів.
Іншого такого політика на Рівненщині вже не буде. Нинішні “опозиціонери” до Червонія відверто не дотягують. Та й держава стала іншою. 
Можна скільки завгодно здогадуватись, чим би займався Василь Червоній в нинішній Україні, коли політика стала телевізійним шоу, паралельним до реального життя і дедалі більш байдужою людям, тисячі яких свого часу з власної волі, не за гроші, а за ідею приходили на мітинги, організовані Червонієм. Але повернутися назад неможливо. І Василь Червоній — вже там... Царство небесне і вічна пам’ять серед живих!
Запрошуємо усіх українських патріотів та парафіян до Свято-Покровського кафедрального собору на службу Божу, яка розпочнеться у суботу, 4 липня о 8 год. По закінченні відбудеться панахида та вшанування  пам’яті Василя Червонія біля його могили.
Від імені побратимів Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.