Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Новий закон чи профанація місцевого самоврядування? [Випуск № 1226]

18 червня Верховною Радою України у першому читанні був прийнятий новий закон про місцеві вибори. Якщо в кількох словах охарактеризувати цей документ, то, на мою думку, прийнятий найбезглуздішийий варіант закону з усіх запропонованих.

Механізм виборів.

Мажоритарників в тому вигляді, які були – не буде. Але і партійних списків, у тому розумінні, як було і як думає пересічний виборець, теж немає. За основу, мабуть, взято виборче законодавство Німеччини (у всякому разі - найбільш схоже). Але тільки там федерація і ми не Німеччина.

Як відбувається висування?

Приклад: беремо якесь місто. Припустимо, обласний центр, в якому 500 тис. виборців. Зараз у міській раді, приміром, 80 депутатів. Скорочуємо кількість депутатів до 60. Прибираємо мажоритарку. Далі все місто ріжемо на 30 приблизно рівних за чисельністю населення округів. Потім партії чи блоки партій можуть висувати в кожному окрузі своїх кандидатів. Теоретично можна висунути  1 або 2 кандидати від кожної партії (блоку, партій) на кожному з округів (не більше двох, як написано в законі). Проходить голосування. А далі починається найцікавіше. 

Підрахунок.

Спочатку підраховується загальна сума  тих, що проголосували. Наприклад, проголосувало 250 тис. виборців. За партію «А» в цілому по місту проголосувало 80 тис., за партію «Б» - 60 тис. за партію «В» - 40 тис., за партію «Г» - 20 тис, за партію «Д» - 10 тис. і ще за 8 партій проголосувало по 5 тис. виборців. Прохідний бар'єр дорівнює 5% для партії або 7% для блоку. Припустимо,  5% від 250 тис. тих, що проголосували - це 12,5 тис. голосів. Відповідно, до місцевої ради проходять партії «А», «Б», «В» і «Г». Тепер підраховується - скільки мандатів отримує кожна партія в місцевій раді. Для цього спочатку із загальної суми тих, що проголосували, відкидаються всі голоси, які виборці віддали не за четвірку тих партій, що проходять в міську раду. Отримуємо 200 тис. голосів. Цю суму ділимо на кількість депутатів у раді (на 60). Отримуємо 3,333 голоси «на мандат». У результаті: партія «А» отримує 24 мандати, партія «Б» - 18 мандатів, партія «В» - 12, партія «Г» - 6 мандатів. Тут поки нічого цікавого немає, тому що цей принцип розрахунку діяв при всіх виборах за пропорційними списками.
Найцікавіше починається, коли ми визначаємо (за новим законом), хто саме і з якого округу проходить в місцеву раду. За новим законом, як такого, «партійного списку» просто немає. Він визначається за підсумком голосування. Як вже говорилося вище, кандидати від партій (не від партій висуватися тепер не можна) висуваються по округах. Прізвища кандидатів визначаються на партійних конференціях місцевих парторганізацій і подаються до міської виборчої комісії. А після «командного» підрахунку голосів (коли ми визначили, які саме партії проходять і скільки мандатів на кожну) ми беремо окремо результати голосування по кандидатах цих партій по виборчих округах. І складаємо з цих результатів рейтинговий список кандидатів від партії, які є прохідними. Тобто скільки хто набрав голосів у кожному окрузі за партійним списком незалежно від того, які результати у кандидатів за іншими партійними списками по округах.

Що в результаті?

А в результаті наступне:
Цілком вірогідно, що в місцеву раду пройде не переможець по округу, а кандидат, який зайняв 2-3 місце. Або взагалі 5-10. Мало того, може вийти так, що в даному окрузі взагалі жоден кандидат не пройде до місцевої ради. А в іншому до ради пройдуть двоє. Або троє. І не факт, що кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів на даному окрузі потрапить в цю «двійку-трійку». Тому що «переможець» виявиться в партії, яка не пройшла до ради взагалі. Або він залишиться за межами «квоти» партії- переможця.
І вийде так, що місцева рада в принципі не відображатиме інтереси городян. Тому що більша його частина буде складатися з кандидатів, що посіли не перші місця на округах. А деякі округи взагалі залишаться без наших представників. У підсумку на виборах отримують величезну перевагу «багаті гаманці». Тому що необхідно буде фінансувати вибори по всьому місту. А це вже рівень не регіональних партійних проектів та ініціатив, а на порядок вище. Тобто, знову все вирішуватимуть у Києві.
У результаті в нас і не вибори за партійними списками, і не мажоритарка. І не вибори за відкритими списками по округах. І вже точно місцеві ради будуть відображати що завгодно, але не волю виборця. Відверто кажучи, за новим законом - це не вибори взагалі.
Щоправда, деякі політологи стверджують, що такий варіант закону вибраний нардепами зумисне, аби Президент його заветував і місцеві перегони відбулися за старим законом. Але і цей варіант не на користь громад, а дає преференції тим, у кого в партійній касі більше „зелених”. 
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.