Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
22
травня
Випуск
№ 1320 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

ЕПОХА ВАСИЛЯ ЧЕРВОНІЯ [Випуск № 952]

Василя ЧЕРВОНІЯ

(1958—2009) — видатного українського політика, народного депутата України чотирьох скликань, Члена Вищої церковної ради УПЦ КП, багаторічного голову Рівненської обласної організації Української Народної Партії, голову парафіяльної ради Свято-Покровського собору м. Рівне та голову Рівненської облдержадміністрації у 2005-2006 роках - назвали одним з 20 найвидатніших людей Рівненщини.

Підтвердженням такої високої оцінки діяльності Василя Червонія є подання Рівненської обласної ради до Президента України про присвоєння йому високого звання «Герой України».

Відповідний рейтинг («Видатні рівняни. ТОП-20») організували видавничий дім «ОГО» та ТРК «Рівне 1», Національний університет «Острозька академія», управління освіти та науки Рівненської облдержадміністрації, Рівненський обласний часопис «Волинь», Рівненське обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» ім.Тараса Шевченка.

«БЕЗ ЙОГО СПРАВ НЕМАЄ УКРАЇНИ…»

Не було сумніву, що серед «найвидатніших рівнян» буде названо Василя Червонія - політика, котрий упродовж багатьох років задавав тон розвиткові подій в області та й у всій Україні і який за свої заслуги був нагороджений орденами Христа Спасителя та Рівноапостольного св. Князя Володимира І ступеня.

Він був яскравим лідером й неперевершеним оратором. Він єдиний, кого поховали біля центрального кафедрального Свято-Покровського собору поряд із митрополитом Рівненським і Острозьким Даниїлом. Такої честі на Рівненщині вперше удостоєна цивільна особа.

Як організатор Народного руху України та багаторічний його керівник на Рівненщині, він був незручним і некомфортним для багатьох. Одним із перших піднімав народ на акції на Козацьких Могилах, ініціював встановлення сотень пам’ятників у місцях бойової слави УПА, підтримував видавництво книг із історії національно-визвольного руху і будівництво храмів, розвивав молодіжні патріотичні організації.

Як прихильник політичної люстрації як способу очищення суспільства, під час перебування на посаді голови Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній намагався зробити кардинальні зміни серед посадовців. Його любили друзі і поважали вороги.

Відмовившись брати участь в останніх парламентських виборах, упродовж останнього року він різко критикував і уряд Тимошенко, і Президента Ющенка, заслужено критикував багатьох політиків і місцеву владу.

По смерті Василя Червонія місцева преса писала: «Тепер же доведеться деяким місцевим політикам вигадувати нові технології... Наступні виборчі кампанії на Рівненщині без Василя Червонія будуть не такими яскравими й цікавими. Та й сама Рівненщина без Василя Михайловича буде іншою» (Газета «ОГО», 15 Липня 2009 р., http://www.ogo.ua/archive/2009-07-15/site/30668).

Отже, Василь Червоній на Рівненщині — це була ціла неповторна епоха...

СЕРЕД НАЙДОСТОЙНІШИХ...

Як відомо, до списку «видатних рівнян» увійшли й такі достойники як Ніл ХАСЕВИЧ (1905—1952), український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради; Тарас БУЛЬБА-БОРОВЕЦЬ (1908—1981), діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник та командувач УПА; Улас САМЧУК (1905-1987), український письменник, журналіст і публіцист, редактор, член уряду УНР у вигнанні; Іван ОГІЄНКО (1882-1972), український церковний і громадський діяч, митрополит, мовознавець, член Наукового Товариства імені Т.Шевченка та інші достойники.

Проте, на жаль, ніхто не захотів згадати про нашого видатного земляка Йосипа ПАЦУЛУ - історика, краєзнавця, кандидата педагогічних наук, професора, доцента Національного університету водного господарства та природокористування, який щоденною копіткою працею, незважаючи на переслідування, робив велику справу — відновлював нашу справжню історію, виховуючи у своїх учнях почуття глибокого патріотизму.

З невідомих причин не знайшлося місця в переліку 20-ти «видатних рівнян» й Борису СТЕПАНИШИНУ (1925-2004) — кандидату педагогічних наук, професору Рівненського державного педагогічного інституту, багаторічному голові Рівненської обласної «Просвіти», лауреату Державної премії України в галузі науки.

Не увійшов до списку «видатних» і Кирил (Транквіліон) СТАВРОВЕЦЬКИЙ, уродженець с.Ставрів Млинівського району, український письменник, церковно-освітянський діяч, викладач, друкар, філософ, архімандрит. Приміром, 9 листопада цього року виповнилося 390 років відтоді, як він видав «Євангеліє учительноє», а жодна газета Рівненщини про це не згадала. Європа визнала, що він зробив великий внесок у європейське Відродження, а ми таких українських Просвітителей чомусь боїмося.

Не згадано й першого і єдиного з Рівненщини Нобелівського лауреата Жоржа (Георгія) ШАРПАКА, уродженця м.Дубровиця.

ЧОМУ РІВНЯНИ ОБИРАЛИ З-ПОМІЖ УКРАЇНОФОБІВ ?

Дуже здивувало те, чому у список номінантів «ТОП-20. Видатні рівняни» потрапили не лише маловідомі особистості, але й відверті недруги української державності.

Так, під № 31 значився Микола ОСТРОВСЬКИЙ родом з с.Вілія Острозького району, Цей молодий хлопець, одурений комуністичною ідеологією, те й робив, що мітингував, збирав таких же одурених і горланив за Радянську владу, але ніхто нічого про його літературну діяльність не знав. З нього просто радянська ідеологія створила їй вигідний міф.

Або № 35, під яким значиться Володимир ПЛЮТИНСЬКИЙ. Старше покоління добре знає, що за Радянського Союзу в кожній області комуністичні боси штучно створювали такі собі «передові» колгоспи, на які треба було рівнятися. Тож як Плютинський став знаним? У п’ятдесятих роках він набрав державних кредитів, дещо зробив, а погасити борги не було чим. Йому списали 5 мільйонів рублів. Так було і шістдесятих, і в сімдесятих роках. Отак за рахунок держави (вважайте, за рахунок бідних селян) він розбудував колгоспне господарство.

А такі постаті у двадцятці як Микола КОВАЛЬСЬКИЙ (1929—2006) та Йосиф НОВИЦЬКИЙ (1878—1964) взагалі невідомо яким чином потрапили до чільного списку.

P.S. ПОБАЖАННЯ ОРГАНІЗАТОРАМ

Без сумніву, проект «Видатні рівняни. ТОП-20» — хороша і корисно-пізнавальна справа. Проте, очевидно, її потрібно було організувати в інший спосіб. Головний акцент хотілося б зробити на тому, що «гідних» людей доречніше визначати експертам, а не пересічним мешканцям Рівного та області. Адже хід смс- та Інтернет-голосування дозволяє голосувати одній людині по кільканадцять разів. А це вже несправедливо, оскільки виключає об’єктивне визначення «найвидатніших рівнян».

Крім того, необхідно було організувати рейтинг достойників згідно з їхнім вкладом в певні галузі, розділивши особистості на окремі групи краєзнавців, вчених, письменників, громадських та політичних діячів.

Олександр ДЖИГИРЕЙ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.