Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
17
вересня
Випуск
№ 1337 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

По той бік «Рускава міра» [Випуск № 1220]

З Росії дедалі частіше долітають розчаровані голоси українських переселенців, які іще рік тому масово виїздили туди, рятуючись від «хунти» і «каратєлєй». Відчутний  перелом громадської думки спостерігається також і в окупованому Криму. Мимоволі у пам’яті спливає саркастичний Оскар Уайльд, який вважав, що найпростіший спосіб позбавитися від спокуси – піддатися їй. Після цього об’єкт спокуси – в даному випадку оспіваний путінською телепропагандою «Русскій мір» - повністю розкривається, втрачаючи романтичний ореол. Залишаються лише невблаганні факти, які в російській дійсності сильною стороною ніколи не були.

Нещодавно в газеті «Аргументы и факты» з’явився репортаж з промовистою назвою «Котлета розбрату», який описує інцидент в одному з туристичних комплексів Волгограда, де вже рік проживає велика група біженців з України. Нещодавно одна з переселенок, мати півторарічного малюка, підняла скандал, обурившись якістю безкоштовного харчування. В пориві гніву жіночка жбурнула об підлогу тарілку картопляного пюре з котлетою, стверджуючи, що продукція не свіжа, а відтак для споживання дітьми абсолютно не придатна. Журналістам вона оповіла, що спершу дитячим харчуванням і памперсами їх таки і справді забезпечували, однак потім постачання припинилося. «Нас постійно дурять, - бідкається утікачка, - мій чоловік кілька разів намагався влаштуватися на роботу і йому або ж пропонували мізерну зарплатню, або і взагалі не платили. Ніхто не хоче брати біженців на офіційну роботу, хоча з нашими документами усе гаразд». Жінка простодушно зізнається, що переселенців з України у Волгограді сприймають підкреслено вороже, а подекуди - навіть ненавидять. У службі соціального захисту їм у вічі кажуть, мовляв, вас безкоштовно поселяють і харчують. Чого ви іще хочете? В інтернеті після появи матеріалу про випадок з розбитою тарілкою деякі обурені коментатори і взагалі пропонували підпалити туристичний комплекс з «невдячними» українцями. Репортаж «Аргументів і фактів» перегукується з матеріалом видання «ТВ2» про молоде донецьке подружжя Денисенків, яке у пошуках кращої долі виїхало до російського Томська. Поки молоді люди чекали розприділення на проживання, їм обіцяли роботу на місцевих присадибних ділянках, втім, у підсумку вони її так і не дочекалися. А відтак родина з кількамісячним немовлям на руках залишилася фактично без засобів для існування. Ольга Денисенко з болем оповідає, що з наростанням фінансової кризи місцеві мешканці ставляться до українських біженців дедалі агресивніше, вважаючи, що ті отримують якісь особливі дотації від держави. На роботу їх не беруть, обзиваючи «бендерами» і «понаєхавшими». Денисенки кажуть, що залюбки б повернулися назад, хоч би і в Донецьк, але на дорогу, яка передбачає кілька переїздів, банально не вистачає коштів, оскільки крихітного заробітку батька заледве вистачає на харчування… Розчарування щодо «Русскава міра» наростає також і серед військовослужбовців Криму. Про це в інтерв’ю виданню “Главком» розповідає військовий прокурор Анатолій Матіос. За його словами, чимало дезертирів, які минулої весни, відмовилися покидати територію автономії, нині активно шукають шляхи для повернення в Україну. Справа це доволі не проста, оскільки над кожним висить обвинувачення в державній зраді. Відповідно до чинного законодавства, за це карають позбавленням волі на строк від десяти років. Так чи інакше звернення від вчорашніх зрадників, які просять пом’якшити їм відповідальність, не припиняють надходити. Їх реєструють по два-три кожного дня. Як бачимо, російська телепропаганда добре сприймається лише «на віру» і при зіткненні з реальністю тут-таки лускає, як мильна бульбашка. Вчорашні адепти «рускава міра» з України виїздять, як їм думається, на територію, де їх чекають «єдинородні брати». Втім, на тамтешніх жителів та ж таки пропаганда впливає зовсім інакше. Розпалені ворожістю до усього українського, вони абсолютно не розрізняють українців за поглядами і переконаннями, а відтак штучність міфів про «вєковоє братство» і «єдіний народ» стає очевидною навіть для тих, хто іще вчора ані на крихту у них не сумнівався. Біда, як то кажуть, навчить….
Максим КОЛОМИС

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.