Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

ЗНАМЕННЯ [Випуск № 952]

Під час недавньої розмови з однією мудрою людиною про дива, що останнім часом все частіше зустрічаються в нашому житті, я почув з її вуст наступне: «В пізнанні чуда необхідно, щоб першим виступав Господь і виникло бажання шукати і відчути Того, Хто стоїть за чудом. Це потрібно, щоб відчути імпульс пізнання незвіданого Бога. Будь-яке видиме треба вчитися відчувати зсередини...». Зіно Іванівно, пам’ятаючи ці слова, пропоную сьогодні торкнутися досить актуальної, на мою думку, теми: знамень, Божественних знаків. Адже від уміння розпізнавати і використовувати на практиці ту чи іншу інформацію, яку посилає нам Господь, залежить, без перебільшення, все наше життя.

- Небесні Наставники часто звертаються до людей посередництвом знаків: будьте уважні. І той, хто діє за їх порадами, стикається з куди меншою кількістю проблем...

Ненадовго перервусь, шановний читачу, щоб познайомити вас з моєю співрозмовницею.

На вигляд Зіна Іванівна - звичайна сорока - сорокап’ятирічна жінка. На запитання: «Ким ви себе вважаєте?» - незмінно відповідає: «Не мені судити». У школі духовного вдосконалення Зіна Іванівна веде групу здоров’я. Для тих, хто через спілкування з нею прийшов до Бога і, як наслідок, звільнився від хвороб, в тому числі невиліковних (з точки зору традиційної медицини), - духовна цілителька. Для рідних - любляча мама, бабуся, теща, свекруха. Комусь - добра подруга, мудра порадниця, вказівник на життєвих перехрестях, інструмент у руках Господа... Я переконаний: останнє визначення характеризує Зіну Іванівну найбільш повно.

А ще ця непересічна жінка володіє надзвичайно цінною і водночас рідкісною якістю: у спілкуванні вона ні в якому разі не бажає нав’язати співрозмовникові свою думку або примусити до чогось. І обов’язково акцентує: кожен вільний у власному виборі.

Ми спілкуємося з цілителькою в її затишній двокімнатній квартирі в центрі Луцька.

- Зіно Іванівно, в руслі нашої розмови про знаки і знамення розповім вам про вельми показовий випадок з моєї журналістської практики.

2007 року, незадовго до Пасхи, будинок сім’ї Нікітчуків, яка живе на Волині, став місцем паломництва. Люди їхали туди, щоб доторкнутися до таємниці. Прямо на очах у здивованих гостей обновлялись ікони, книги на релігійну тематику. І при цьому виникав запах ладану - нізвідки...

Будинок, в якому живуть 25-літній Юрій Нікітчук, його 22-літня сестра Олена і їхні батьки, знаходиться біля цвинтаря села Лище. Господарі одразу запросили мене до вітальні - домашнього іконостасу. Склалося враження, ніби я потрапив до невеликої церкви - так багато у Нікітчуків ікон - і старовинних, і сучасних. В основному їх купують Юра з Оленою.

- Чудеса почалися минулого понеділка вранці, - розповідає Юрій Нікітчук. - Прокинувшись, я відчув запах ладану - як у храмі. Цей специфічний аромат відчувався в усіх кімнатах. Але ж у нас удома взагалі немає ладану! Після молитви та сніданку я подивився на ікону «Тайна вечеря», яка висить над кухонним столом, і не повірив своїм очам: образ, що потемнів від часу, вкрився... позолотою. Я покликав сестру, батьків. Ми довго не могли прийти до тями від здивування. Виявилось, це тільки початок. Після «Тайної вечері» обновилась ікона «Успіння Пресвятої Богородиці». Щоб роздивитися цей образ зблизька, мама зняла його зі стіни. Ікона змінювалась прямо у неї в руках! Зображена на ній земля потемнішала, над головами святих проступили літери, які раніше були невидимі. Одночасно обновлялись й інші ікони. Чорно-білі зображення ставали золотавими, кольорові - більш яскравими. На деяких кольори кардинально змінювались, наприклад, сріблястий перетворювався на синій. До речі, у нас оновлюються не тільки ікони, а й рушники, книги на релігійну тематику. А ось предмети, не пов’язані з релігією, залишаються без змін...

Незабаром про чудеса заговорило не тільки село, але і вся Волинська область. Священики з місцевої церкви та з Луцька служили молебні перед іконами. Щоденно у Нікітчуків буває близько двохсот бажаючих доторкнутися до таємниці.

- Ми з мамою приїхали сюди, коли все тільки починалось, - говорить викладач Луцької художньої школи Валентина Замкова. В кімнатах стояв запах ладану. Олена, дочка господарів, принесла книгу «Житіє великомучениці Варвари», яку я дала їй прочитати декілька днів тому, і сказала: «Подивіться на це чудо!» І справді: книга буквально налилась новими фарбами! Причому не тільки палітурка, а й літери на сторінках. У нас не було слів. Тут я згадала про іконку «Всецариця», яку взяла з собою. Дістаю її - і вражаюся ще більше: зображення набуло нових кольорів! З’явилась синя фарба, червоний колір змінився на фіолетовий. Те ж саме сталося з іконою святого Пантелеймона. Одна моя іконка декілька місяців тому впала у воду. Під дією вологи фарби стали розмиті, лики святих перетворились на білі плями. Коли іконка полежала в цьому домі декілька днів, вона стала як нова! І ще один вражаючий факт. У Нікітчуків є світлини ікони «Спас Кровоточивий». Старі, чорно-білі, лик Ісуса на них ледве проглядався. Так от, ці знімки стали ніби об’ємні, виразно можна побачити краплі крові і обличчя Спасителя. Та найбільше мене вразили зміни, що відбулися з аніліновими фарбами, якими ретушували старі фотокопії ікон. Ці фарби з часом вицвітають, тьмяніють. А в Нікітчуків за лічені години стають такими, ніби їх вчора нанесли! Я не з чуток знайома з технікою живопису і можу з упевненістю сказати: спосіб відновлення кольору анілінових барвників ще не винайшли. Отже, те що відбувається, лежить за межами людського розуміння. Напевне, Господь посилає людям знак...

За словами Юри та Олени, велика старовинна ікона може обновитися за два-три дні, а нові змінюються приблизно за годину. Швидше за інші починають блищати новизною іконки, які приносять діти, тому школярі цілими класами біжать до Нікітчуків після уроків. Недаремно дітей називають ангелами.

Жителі села розповідали мені ще про одне незвичайне явище: перед тим, як у будинку Нікітчуків почали відбуватися чудеса, над ним виникло сяйво.

- Таємниче сяйво бачили одразу декілька чоловік, - говорить сільський голова Віталій Шкорупський. - Вже настали сутінки, та над будинком раптом стало світло. Потім з’явилось щось на зразок сяючої хмаринки, яка пропливла над садибою і зникла так само раптово, як і з’явилась.

- Явища, які ми називаємо чудесами, відбувалися у всі часи, - сказав настоятель Луцького храму Христового Воскресіння протоієрей Олег Ведмеденко. - Вони надихають на ще більший подвиг віруючих і приводять до віри тих, хто не вірив. Останнім часом чудеса стали масовими, що є підтвердженням того, що ми - на порозі духовної революції, другого пришестя Христа. Крім оновлень, ми часто чуємо про ікони, які плачуть, мироточать, кровоточать і так далі. Посилаючи ці знаки, Господь закликає нас помолитися, щоб серця наші розкрились перед Небом і ми почали шукати Істину - у милосерді, смиренні і любові.

Зіно Іванівно, чому в одному місці ікони оновлюються, а в іншому ні?

Кожна людина, сутність займає свою енергетичну, екологічну та інформаційну нішу. При перетині (у позитивному значенні) цих трьох якостей в оточуючому просторі відбуваються відповідні зміни. В результаті виникає нова якість.

Перетин можливий не завжди і не всюди. Він може відбутися, якщо в тому чи іншому місці знаходяться люди, які істинно моляться, чітко усвідомлюючи, до кого і навіщо звертаються, знаючи, що думкою і словом можна творити буквально все.

Можливі і масові оновлення. Місце, де спостерігаються подібні явища, можна назвати порталом. Простір (на всіх планах) тут сформований так, що відбувається зворотний розвиток, в тому числі на молекулярному рівні. Ось чому фарба, яка стала тьмяною від часу, раптом стає яскравою - оновлюється.

- І ще одне загадкове явище: в будинку Нікітчуків «нізвідки» з’являвся запах ладану.

- У храмі після проповіді ми зазвичай співаємо церковний псалом. Іноді під час співу відчувається запах троянд. Він з’являється і зникає ніби нізвідки. Аналогічна історія і з ладаном у Нікітчуків. Запах ладану виникає тільки в чистому місці - перетині земного і духовного, видимого і невидимого. Предмети, які знаходяться в паралельних світах, ми фізичним зором зазвичай не бачимо. А ось чути звуки і відчувати запахи можемо.

Сергій Коломієць, «За межами людського розуміння»

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.