Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

У гуманітарному вакуумі, або Дещо про шлункарство [Випуск № 1216]

Нам усім треба зрозуміти, що гуманітарна освіта є комплексною зброєю проти агресії Кремля, й терміново розробити навчальну стратегію з урахуванням не тільки специфіки східних областей, а й потреби десовєтизації всього суспільства.
Популярність марксистської «теорії» зумовлена не лише тим, що за своєю суттю це ідеологія, а не наука, а й тим, що її створили з розрахунку на непереборність людського страху та первинність потреб шлунка. Тож не дивно, що марксизм досі популярний, попри мільйонні жертви утілення його ідей, котрі «вдосконалювали» злочинці в теорії та на практиці. Жертвами стали, зокрема, люди, які не керувалися страхом і яких треба було знищити для перемоги комунізму.
Марксистська ідеологія – соціальна, вона обіцяє всезагальну ситість і рівність ситих, уміло приховуючи ціну. На ній виховані мільйони українців. Тому на запитання, навіщо їм ковбаса, вони мають однозначну відповідь, а навіщо незалежна держава – ні.
Сьогодні, попри небувалий розвиток громадянського суспільства й політичної свідомості громадян, більшість населення є дуже залежною від психології, страхів, логіки та звичок, вироблених у радянські часи. На жаль, саме інтелігенція найчіпкіше тримається за совєтську ментальність.
 На часі й політикам зрозуміти нагальну потребу, по-перше, гуманітарної стратегії, спрямованої на десовєтизацію суспільства, а по-друге, освітянської політики як однієї з основних складових гуманітарної. Про це багато говорять, але справа ніяк не зрушить із місця.
Головним чинником у створенні освітньої стратегії є розуміння специфіки не лише тотальної совєтизації населення, а й особливостей історичного розвитку окремих частин нашої країни. Наприклад, західні області стоять ближче до того, що ми називаємо європейськими цінностями, побувавши під різними державами-загарбниками з різними устроями. Місцеве населення зіштовхувалося з відмінними порядками та інформацією. Це вплинуло на його менталітет і опірність, уміння аналізувати й порівнювати, самосприймання та способи боротьби й виживання. Такий своєрідний плюралізм загарбників у Західній Україні можна навіть розглядати як перевагу в сенсі ментального становлення населення.
Історично та географічно склалося так, що Велика Україна століттями була під одним безкомпромісним окупантом (Росією) і виховувалася в різних формах на тій самій параноїдній брехні. Однотипність загарбника, його страх перед Європою і відраза до цивілізації та свобод відповідно позначилися на мисленні місцевого люду.
Отже, відмінності між загарбниками спричинили певну різницю у психології поневолених. Тому процес десовєтизації та європеїзації суспільства матиме специфічні динаміку й потреби залежно від тієї чи тієї частини держави.
Попри різні історичні обставини, всі ми однаково довірливо й легковажно ставилися до окупантів, дозволяли нищити власну ідентичність і мову, лінувалися осмислювати дійсність і думати стратегічно в національному контексті. Так виробилися залежність від звички, шлункарство, невміння розуміти брехню окупанта й відповідно протистояти їй. А плоди нав’язування брехні несформованій у політичному сенсі нації з інтелігенцією, яка не виконувала своїх функцій, пожинаємо нині.
Нині одна з нагальних проблем на рівні освітньої політики щодо східних областей – виші-переселенці з окупованих територій. Склалася ситуація, яка вимагає екстрених політичних рішень і коштів. Але це не просто фінансова проблема – з боку нової влади відсутнє саме розуміння потреб освіти східних областей України.
Політики так і не збагнули, що Росія боїться не так зброї, як освіти. Відомо: чиї педагоги, того й нація. Тож продумана освітянська політика має стати складовою стратегії протистояння Кремлю. Ми забуваємо про одвічний страх Росії перед поступом і свободою. Це інстинкт самозбереження імперії, розуміння якого є основоположною перевагою.
Історично зумовлена русифікованість (мовна і світоглядна) як наслідок совєтизації переросла з особистої драми людини в державно-політичне питання. Від імені русифікованих, навіть якщо вони активно показують себе як супротивники московської агресії, говорить і діє Кремль. Таке прикриття інтересами російськомовних триватиме, якщо ми не створимо умов для повноцінної, насамперед гуманітарної, освіти й не знайдемо ефективного формату інтенсивного та широкого ознайомлення громадян з архівними матеріалами з історії України.
Отже, потрібно розпочати масштабну роботу над освітньою стратегією з урахуванням специфіки східних областей, потреби десовєтизації суспільства і з розумінням того, що гуманітарна освіта є комплексною зброєю проти Кремля.

Леся Івасюк

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.