Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
19
листопада
Випуск
№ 1346 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Микола Поровський: Українська армія здатна впоратись власними силами [Випуск № 1204]

Ми присутні при народженні нового українського епосу. Становлення диктатури Януковича, її повалення народом, Майдан, російська окупація і відродження української армії. Серед героїв нового часу є і кіровоградські військові – 3-й окремий полк спеціального призначення, яких ми знаємо як легендарних «донецьких кіборгів», захисників аеропорту міста Донецьк.
Влітку у кіровоградських «спецназівців» з’явився новий ідеологічний наставник і виховник Микола Поровський - один із засновників Народного Руху України, наказний отаман Українського козацтва "Волинська Січ", народний депутат трьох скликань, що брав участь у проголошенні Акту Державної незалежності України. Микола Іванович Поровський написав на своїй сторінці у Facebook наступний статус: «Я від’їжджаю до діючої армії на посаду старшого офіцера армійської бригади. До зустрічі після війни. Ми обов’язково переможемо російського агресора і найманців. Маю честь – підполковник Микола Поровський. Слава Україні!!!».
Зустрічаємось з Миколою Івановичем на території легендарної частини, у його кабінеті. На сейфі залишилася наклейка з прізвищем відповідального – попередника Миколи Поровського, заступника командира частини з виховної роботи 3-го полку спеціального призначення Сергія Сенчева, що загинув влітку на фронті. 
- Як ви потрапили до Кіровограда, саме до цієї військової частини?
- Я довго добивався того, щоб бути призваним до війська. Ще у квітні зголосився до Київського військкомату. Через те, що  мій вік більше 55 років, був знятий як офіцер з військового обліку. Тільки після Указу Президента про відновлення на обліку старших офіцерів військомат зважив на моє настійливе прохання і я був призваний до Збройних Сил України. Був направлений до артилерійської бригади на посаду старшого офіцера. Бригада переформовувалась на Яворівському полігоні.
Завдяки знайомству із львівським міським головою Садовим та відомими громадськими діячами Львівщини, мені вдалося організувати волонтерську діяльність на допомогу бригаді, бо щойно сформований підрозділ ще не мав нічого, окрім військової форми і зброї. Тож завдяки народній підтримці зі Львова, Дрогобича, Новояворівська волонтерам  вдалося забезпечити  бригаду комп’ютерами і такими дрібницями, як подовжувачі, штекери, трійники, зошити, журнали, телевізори, антени і так далі – все це було доставлено у найкоротший термін. Інспектувати бригаду приїхав командуючий Сухопутними військами, і певно ця діяльність ним була помічена. Коли я доповідав  про роботу з особовим складом бригади, він несподівано сказав:  «Можете не продовжувати, ми не випускали вашу діяльність із поля зору. Готуйтесь до нового призначення. Наказ щодо вас вже готовий, після повернення до Києва я його підпишу».
Тільки коли прийшов наказ, я дізнався, що я їду до Кіровограда, до полку спецпризначення. Напевно, якусь роль у моєму призначенні до спецназу зіграло і те, що у минулому я активно займався альпінізмом – зробив понад 80 сходжень на вершини Кавказу, у мене І розряд із перевищенням, я закінчив школу інструкторів альпінізму, тобто маю спеціальну підготовку із виживання та долання перешкод. Але звісно, що основна причина призначення – це досвід  роботи з особовим складом, знання психології та військового середовища.
- Чи вважаєте ви, що проти нас вже ведеться повноцінна війна з боку Росії, чи це тільки початок більшого вторгнення на територію України?
- Зараз йде повноцінна неоголошена як ще називають «гібридна» війна Росії проти України. В Україні діє близько 20 тис. російських військовослужбовців, які формально оформили відпустку із військових підрозділів РФ. Там також воюють проти української армії кадировські бойовики з повним забезпеченням російською армією.
У боях проти російських найманців і сепаратистів наш полк під командуванням полковника Пікуліна, який  під час АТО разом з бійцями брав участь в усіх бойових операціях,  підтвердив, що він є найкращим підрозділом ЗСУ і виконав усі в поставлені перед ним бойові завдання, у тому числі – з оборони донецького аеропорту. Саме командир загону нашого полку полковник Трепак очолював впродовж кількох місяців оборону донецького аеропорту, кілька десятків наших офіцерів за подвиги в боях нагороджені орденами «Богдана Хмельницького», а полковник Трепак нагороджений цим орденом двічі. Наш полк поніс і втрати і на Саур-Могилі і під Іловайськом, і у донецькому аеропорту. Але це не зламало дух солдат і офіцерів.
Я думаю, що на зиму ситуація на Донбасі перейде у сповільнену фазу. Можливостей сепаратистів забезпечувати мінімальні потреби населення на всій зайнятій ними території немає, Росія стикнулася із величезними проблемами у фінансовій сфері, експортних галузях економіки, втратою зовнішніх ринків. Нині Росія не здатна забезпечувати потреби і власної армії, не кажучи вже про проблеми фінансування і забезпечення бандформувань сепаратистів.
У часи Радянського Союзу Україна давала 20% складу радянської армії, при чому її найбільш боєздатних підрозділів. Це були грамотні, фахово підготовлені офіцери й солдати. За останні часи відсоток неслов’янського населення, для якого далекі гасла «русского мира», у складі російської армії значно зріс, позначились на складі армії РФ і демографічні проблеми. Так, у Росії є кілька десятків боєздатних спеціальних підрозділів, але загалом чисельність особового складу боєздатних формувань російської армії не перевищує 200 тис. З такою потугою, українська армія здатна впоратись і власними силами, не вдаючись до зовнішньої військової допомоги з боку західних країн. Зрештою, згадаємо події зими 1939 року, коли 4,5 млн. фінів протистояло майже 200 млн. Радянському Союзу. 200 тисячна, а потім і 500 тисячна Червона армія виявилась неспроможною подолати героїчний опір фінського народу і невеликої, але дуже боєздатної фінської армії під командуванням генерала Маннергейма.
Розмовляв Євген Манженко

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.