Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

«Антифашистська поразка» Росії у Страсбурзі [Випуск № 1191]

Протягом останнього року кожна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи стає «українською». Депутати з 47 країн щоразу погоджувалися винести на розгляд, як мінімум, одне питання, що безпосередньо стосується України або російсько-українського конфлікту. Осіння сесія ПАРЄ не стала винятком.  Більше того – вона могла стати переломною.
Кремль сподівався змінити розклад сил у Страсбурзі, вийти з глухої оборони і, за щасливого збігу обставин, перейти в дипломатичний наступ. Але – не судилося.
Ті, хто стежить за дипломатичними (а не лише за економічними!) санкціями проти Росії, пам’ятають, що сесійна зала ПАРЄ стала одним із перших місць, де Москва зазнала відчутної дипломатичної поразки. Ще в березні бюро ПАРЄ вирішило, що світ не має права "проковтнути" анексію Криму. У квітні, на найближчому пленарному засіданні, асамблея вирішила позбавити Росію права голосу в ПАРЄ до кінця 2014 року.
Тоді ситуація була ще не настільки загрозливою для Кремля. Путін вірив, що світ трохи попручається і дасть згоду на новий "статус-кво".
Тоді в РФ оголосили, що насправді вони не надто цікавляться асамблеєю. А якщо ПАРЄ позбавить росіян права голосу, вони взагалі припинять роботу в органах асамблеї.
Росіяни виконали свою погрозу. У квітні російська делегація в повному складі залишила Страсбург і не приїздила на жодні комітетські зустрічі.
Але час ішов. Зрештою, в Москві зрозуміли, що самоізоляція лише шкодить Кремлю, адже росіянам не вдається лобіювати "здалеку" потрібні їм питання. Тож Росія розпочала операцію "повернення до ПАРЄ".
Джерела "Європейської правди" свідчать, що президент асамблеї Анн Брассьор за останні тижні провела декілька раундів переговорів з головою Держдуми Сергієм Наришкіним. Розглядалася навіть можливість його візиту до Страсбургу.
Та в Москві вирішили діяти покроково і дозволили поїхати на сесію ПАРЄ лише одному депутату – Ользі Казаковій.
У вівторок вона виступила співдоповідачкою щодо ключової для РФ резолюції – про засудження неонацизму. Успіх у лобіюванні цього документа мав підкреслити впливовість російської дипломатії та гарантувати повернення РФ права голосу в ПАРЄ вже на наступній, січневій сесії.
При цьому Москва, схоже, була впевнена у перемозі. Ще тиждень тому планувалося, що з Казаковою до Страсбургу поїде також особисто Олексій Пушков, глава російської делегації в ПАРЄ.
Пушков – це "важка артилерія". Він вміє домовлятися з депутатськими групами, які не впевнені щодо рішення. Але в Кремлі чомусь вирішили, що обійдуться без нього.
За відсутності Пушкова роль "офіційного російського лобіста" виконував Петро Симоненко. Лідер українських комуністів приїхав до ПАРЄ ледь не вперше за час нинішнього скликання Верховної ради. Він навіть привіз до Страсбургу журналістів кишенькового видання ГолосUA, які шокували співробітників ПАРЄ тим, що планують працювати на сесії, не знаючи ані англійської, ані французької, ані німецької.
Але якщо з медіапідтримкою у Симоненка було все добре, то лобістом він виявився відверто ніяким.
Підготовка "антифашистської" резолюції була давнім, плановим завданням ПАРЄ. Готувати проект документа доручили Маріетті де Пурбе-Лундін – досвідченому парламентареві зі Швеції, яка більше відома як доповідачка ПАРЄ щодо України.
"Одна біда" - в її проекті доповіді не виявилося ані слова про "український неофашизм". Ольга Казакова, за підтримки російської дипломатичної машини, мала "вирішити цю проблему". Спершу все йшло за планом. Комітет з протидії дискримінації більшістю голосів ухвалив російську поправку, яка докорінно змінювала суть резолюції. По суті, рішення ПАРЄ мало перетворитися з антифашистського на антиукраїнське.
В оригінальному проекті резолюції від Пурбе-Лундін не було згадано жодної країни, якій властива проблема неофашизму – йшлося про те, що це пан'європейська проблема.
З російською поправкою Україна "перетворювалася" на ключову державу, де поширена практика прославляння фашистів та їхніх прибічників.
"Асамблея нагадує про рішення Нюрнберзького трибуналу, яке визнає злочинцями організацію SS та її складові, включаючи дивізію "Галичина"... Асамблея висловлює глибоке занепокоєння щодо зростаючих тенденцій прославлення в будь-якій формі нацистських рухів, неонацизму, а також колишніх членів Waffen SS, в тому числі спорудження їм пам’ятників, меморіалів, організацію демонстрацій", - йшлося, зокрема, в російській пропозиції.
"Росіяни обрали безпрограшний шлях для піару. Якщо ПАРЄ підтримає поправку, українських правих буде оголошено нацистами. І буде пояснення – дивіться, Страсбург це визнав. Якщо відхилить – вони скажуть, що ПАРЄ приховує злочини нацизму", - переповів своє побоювання один зі співрозмовників ЄвроПравди у Страсбурзі.
Водночас українська делегація приготувала свій план контрдій.
"Якщо поправка про ’Галичину’ пройде, ми пропонуватимемо, щоби в текст резолюції внесли перелік з більш ніж 20 іноземних дивізій СС. В ньому будуть дві російські дивізії, в ньому будуть власівці", - пояснив ЄвроПравді Сергій Соболєв (Батьківщина), заступник глави делегації Верховної ради в ПАРЄ.
Збій в російській програмі стався на засіданні політичного комітету ПАРЄ. Тут росіян підтримало більше третини, але менше половини депутатів. Стало очевидно, що поправка, цілком імовірно, не пройде в залі.
Однак такого відвертого провалу, що відбувся під час пленарного обговорення, не очікував, мабуть, ніхто.
Казакова як співдоповідач виступала однією з перших та спробувала задати тон дискусії. Вона розповіла залу про звірства дивізії СС "Галичина" і запевнила, що нині історія повторюється.
"Асамблея не повинна бути байдужою до того, що в Донецькій області знайдено масові поховання людей, загиблих внаслідок тортур і знущань, які дуже нагадують нацистські репресії", - переконувала вона.
Лише один депутат ПАРЄ із 45 тих, хто взяв слово під час обговорення, підтримав Казакову. Навіть давні друзі Росії з числа сербів, британців та вірмен вирішили не піднімати цю тему.
Про нацистів в Україні коротко згадав комуніст-кіпріот Георг Лукаідес, але і він не закликав зал голосувати за російську поправку (та й сам, зрештою, не підтримав її).
Значно частіше у виступах звучала антиросійська риторика.
"Російська Федерація не перешкоджає появі таких (нацистських) угруповань, а навіть заохочує їхню діяльність, фінансує, легітимізує та виправдовує їх... Підтримувані Росією неонацистські групи, які ведуть війну в Східній Україні, викрадають, катують людей", - переконувала зал Тінатін Бокучава (Грузія).
Молдованка Ана Гуцу також звинуватила Москву у підтримці екстремістських рухів в Україні та Молдові, а депутати із Західної Європи нагадали про дискримінаційні закони, які ухвалюються в РФ останнім часом.
Голосування щодо поправки Казакової підвело риску під намаганнями РФ повернути довіру ПАРЄ.
Лише 29 депутатів проголосували на її підтримку, 83 – проти. Ще 12 вирішили не демонструвати свою прихильність до РФ і утрималися від голосування.
Петро Симоненко не зміг мобілізувати навіть ліві сили. У групі комуністів знайшлися голоси проти ініціативи РФ, а соціалісти виявилися взагалі розділені навпіл.
 Тож маємо очевидний провал Росії на засіданні у вівторок, але це лише тактична, а не стратегічна поразка Кремля. Боротьба триває...
Очевидно, що в січні РФ мобілізує всі зусилля для повернення в ПАРЄ.

Сергій Сидоренко 

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.