Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Батурин пробуджує і кличе голосами предків [Випуск № 947]

Метою своєї діяльності Всеукраїнське об’єднання ветеранів ставить виховання членів організації в дусі національної свідомості, патріотизму, прищеплення любові до України, до рідної землі, до своєї минувшини. Тож для цього і проводить поїздки по історичних місцях України. Ось і недавно була організована екскурсія до гетьманської столиці - сивочолого Батурина, адже Батурин - то пам’ять і урок.

Розпочалась екскурсія з відвідання музею - будинку Генерального судді Лівобережної України XVII ст. Будинок є свідком становлення, розвитку та зміцнення Батурина - резиденції українських керманичів доби Гетьманщини. Він був важливим суспільно-політичним, торговельно-ремісничим та культурним центром не тільки України, а й Європи. Однак його спіткала та ж доля, що і Трою, Карфаген. Тільки з однією різницею - названі міста знає весь світ, а згадка про Батурин випалювалась, викорчовувалась з українських душ упродовж кількох віків - як єресь, як злочин. А його велич, його потаємний зміст як символу змагань за свободу умисно замовчувався, що в царській, що в радянській імперіях. Два століття минуло перш ніж у небі над Батурином замайорів прапор незалежної України, почалось відновлення історичної справедливості - утворення в 1994 році історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», у складі якого перебувають 39 об’єктів унікальних пам’яток історії, архітектури та природи. Особливо нас зацікавили об’єкти цитаделі Батуринської фортеці - гетьманський будинок, скарбниця (до речі, побудована за кошти Рівненщини), Воскресенська церква. Саме в ній шукали порятунку діти та жінки під час штурму Батурина військами О.Меншикова у листопаді 1708 року, саме тут вони й загинули. Захисники Батурина 2 дні відважно тримали оборону фортеці під керівництвом наказного гетьмана Дмитра Чечеля, і якби не підступна зрада наказного прилуцького полковника Івана Носа, то доля Батурина була б вирішена по-іншому. Від рук карателів полягло близько 16 тисяч мужніх захисників та жителів, а саме місто було спалене і зруйноване.

Я між трупами валялась

В самих палацах Мазепиних

Біля меле і сестра, і мати

Зарізані обнявшись лежали, -

скаже героїня поеми Т.Шевченка «Великий льох», яку він написав після відвідин Батурина у 1843 році. Ці події ще раз нагадують нам, що потужна фортеця (а вона була одним з найпотужніших фортифікаційних укріплень того часу) була взята лише через зраду запроданців, які, на превеликий жаль, не вивелися й за 300 років. А ще всім треба засвоїти урок: не доводить до добра розбрат серед українців, серед наших керманичів, нашої еліти. Так чи інакше, але Гетьманська Україна проіснувала понад сто років - від 1648 року, коли постала Козацька держава, до 1764-го, коли було скасовано гетьманське управління на Лівобережній Україні.

З ініціативи Президента України В.Ющенка через 296 років від тих подій було встановлено пам’ятник жертвам Батуринської трагедії - кам’яний хрест із бронзовою фігурою розп’ятого Ісуса Христа (на фото). А у 2003 році, на виконання Указу Президента, Батуринська фортеця була повністю відтворена на історичному місці. Вражають і викликають захоплення оборонні вали, три вежі, одна з яких проїзна, дві глухі, оборонні стіни. Цікавим елементом оборонних споруд цитаделі є рови семиметрової глибини, укріплені дубовими загостреними колодами, оборонні вали та місток через рів. А взагалі єдиною спорудою, що вистояла після захоплення Батурина російським військом, є будинок Генерального судді В.Кочубея. Саме про нього згадував Т.Шевченко: «На тім пожарищі одна тільки й осталась в Батурині хата». Цей цегляний одноповерховий будинок був споруджений за гетьмана Дем’яна Многогрішного. У підвалі було розміщено кімнату слідства, де проводились тортури, та камеру ув’язнення. Гнітюче враження виникає при огляді цих знарядь допитів. Довкола будинку В.Кочубея було облаштовано великий парк, що займав близько 130га, з мальовничим ставом. Сьогодні територія парку сягає лише 10га. Саме в цій місцині, чудовій будь-якої пори року, зустрічались на таємних побаченнях Іван Мазепа та Мотря Кочубей. Історія їхнього палкого кохання викликає особливий інтерес у гостей Батурина. Тільки в 70 роках XX ст. будинок було відреставровано і в ньому розміщено Батуринськии краєзнавчий музей, у якому створена постійна експозиція. Музей знайомить з історією єдиного будинку на території Батурина, що став свідком всіх етапів розвитку гетьманської столиці - її злетів та падінь. До складу заповідника «Гетьманська столиця» входить могила основоположника сучасного бджільництва, винахідника першого у світовій практиці рамкового вулика Петра Прокоповича, який заснував школу бджільництва. У 2007 році біля будинку було створено виставку просто неба - пасіку ім. П.Прокоповича, де прослідковується розвиток бджільництва від примітивного вулика-дуплянки до втулкового, сконструйованого П.Прокоповичем.

Ми мали змогу ознайомитись з багатьма пам’ятками Батурина, чимало з яких ще перебувають у риштуваннях. Тут проводяться серйозні реставраційні роботи, до чого сотні років не доходили руки ні в царів, ні в комуністичних верховодів. Та й у перші десять років незалежної України влада не поспішала відроджувати Батурин. І лише при В.Ющенку, попри всі політичні перипетії, ці роботи ведуться у великих масштабах.

Отже, всякий, хто відвідає гетьманську столицю, відчує гордість за приналежність до тих українців, які тут жили й боронили рідний край. Гетьманщину та її мужніх оборонців не тільки не забути - пам’ять про них започаткувала нову добу в українській історії. Тому саме нашому поколінню випала честь відродити гетьманську столицю Батурин.

Багато хто з нас ще й досі перебуває у полоні міфів, старих і нових, часом ці побрехеньки настільки вкорінені, що їх доводиться виривати з душі. Україна усе ж устане на повну силу і відродить своє велике енергетичне біополе української сутності - справедливого суспільства. Батурин будить і кличе голосами предків довести справу незалежності до завершення.

Тож шануймо пам’ять батуринців, жахливого знищених московським військом 2 листопада 1708 року.

Сергій Шабатюк, голова Березнівського районного об’єднання ВОВ.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.