Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
серпня
Випуск
№ 1332 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Третина політичної заказухи – Тимошенко [Випуск № 1173]

Гадаю, навіть ті громадяни України, котрі вважали, що Юлія Тимошенко не зовсім вдало підписала газові угоди з Путіним – не бажали її бачити у в’язниці сім чи більше років. Програвши Януковичу, вона прирекла себе на ув’язнення, а не програти не могла – зважаючи на п’ятирічну боротьбу в стані помаранчевих. Чомусь не думалося, що ЮВТ сидітиме увесь строк, але визволення надійшло лише після втечі Януковича, після масового розстрілу на Майдані. Уже сама поява Тимошенко на сцені Майдану, в інвалідному візку і в туфлях та високих шпильках навівала думки, що Юля не переосмислила своїх помилок, у чому намагалася переконати. Не стала іншою. А чотиригодинні програми у Савіка Шустера, котрі немовби мали надолужити час відсутності ЮВТ в українських ЗМІ, викликали почуття перебору.
Втім, слова словами, але дії та кроки Тимошенко говорять за неї краще.
У полі зору Інституту масової інформації з 2008 року знаходяться замовні матеріали в загальноукраїнських друкованих ЗМІ, себто джинса. Цьогоріч перед виборами ми посилили цю увагу з допомогою поглибленого проекту, розрахованого на відслідковування джинси у передвиборчий та виборчий період, а також залучили регіональних журналістів до моніторингу локальних ЗМІ.
За результатами першого звіту, у квітні 2014 року з усієї політичної джинси, опублікованої в шести столичних виданнях, майже третина належить Юлії Володимирівні Тимошенко, – 31%. Ще в березні, перед початком передвиборчої боротьби, кількість джинси була мінімальна, а головними джинсувальниками були Симоненко і Медведчук.
Натомість тепер маємо справу із переважно великими, на цілу газетну шпальту матеріалами, котрі оповідають, чим займалася Юлія Тимошенко.
Приміром, "взошла на баррикады" – заголовок в "Комсомолцi", або йде "на персональную войну с олигархами" – "Факты", або вирішує все ж справами захищати Україну і тому рятує Схід – "Комсомолка".
Мені особисто ці описи "дії без дії" нагадують джинсування Наталки Королевської в 2012 році, коли описувалося і друкувалося в газетах буквально все, куди ступила нога її морозивної величності – свято Масляної з млинцями, відвідування студентів на парах і дарування телевізорів лікарням. Так само й сама ЮВТ обіцяла золоті гори в виборчій кампанії 2009-2010 року: у грудні 2009-го рівень політичної джинси сягнув максимуму, і головною героїнею матеріалів була саме Тимошенко.
Втім, люди мали перед собою два її прем'єрські терміни, при чому в умовах обмежених президентських повноважень Ющенка, і словесам не надто повірили.
Тепер у Тимошенко місія вища. Дивно лишень, що Схід вона рятує і воює з олігархами без жодної посади і статусу.
Зазвичай промо-статті Тимошенко оформлені із її головним фото, котре допомагає нам із визначенням, чи є, для прикладу, матеріал-розшифровка дебатів Тимошенко з Добкіним "її", чи "його". У друкованій версії КП фото диспутантів однакового розміру, Тимошенко виглядає явно оптимістичніше. На сайті основне ЮВТ, Добкін поменше та підписано розчаровано "…и Михаил Добкин". Серед цитат кандидатів, винесених поза межі статті, Добкіну вставили цитату, яка… хвалить Тимошенко: "Вы единственная из провластных политиков подали законопроект "Об оппозиции". Мной это приветствуется".
Натомість в аналогічній розшифровці, тільки українською мовою і в "Газеті по-українськи", маємо одне фото, на якому один Добкін і дві Тимошенко: одна в профіль, а друга з екрана у фас. Основна цитата винесена одна – Тимошенко, і в обох статтях присутня цитата-напутнє слово іншим кандидатам, щоб не боялися ходити в телевізор, від політолога Вадима Карасьова.
Також про необхідність обрання Ти-мошенко говорить у чатах і в інтерв'ю її давній політтехнолог Тарас Березовець.
Так, в інтерв'ю "Газеті по-українськи" 16 травня під заголовком "Ахметов знає, як розмовляти з бандитами", Тарас ніби ненароком говорить: "Тимошенко – дуже проста в побуті людина. Буває, йде нарада 6-7 годин. Заносять овочі, варену ковбасу, сир, чорний хліб. Їсть з усіма – навіть якщо хтось замовить піцу". У чаті на сайті "Главред" Березовець запевнює читачів, що Тимошенко не має впливу на Яценюка і Турчинова, що вона не має жодних зв'язків із Путіним, і "как никогда заряжена и мотивирована на результат".
Посил меседжів ЮВТ – у її всесильності, ролі мами, котра повернулася врятувати своїх діток від грози. "Юлия Тимошенко: "Молодежь должна разрушить монополию во власти" – після зустрічі зі студентами в Університеті ім. Драгоманова, "Факты"; "Юлия Тимошенко: "Армии и милиции сегодня нужна помощь каждого" – після дебатів із Царьовим, "Комсомолка"; "Тимошенко гарантує українцям соціальний захист" – після поїздки на Одещину, фото з дівчатками у віночках, "Газета по-українськи".
Тільки чому людина, яка пафосно заявляє, що бере ситуацію в країні під свій контроль, не реалізує цього зараз, через своїх однопартійців на посадах прем'єр-міністра і президента?
Натомість ціла країна спостерігає, як то штурмуються, то віддаються назад позиції сепаратистів у Донбасі, як сама Тимошенко відбілює дії одеської міліції 2 травня, коли не з одного джерела було видно і відомо про якщо не організацію побоїща, власне, міліцією, то явним саботажем. І це все – на тлі солодкавих запевнень, що мамуся із нами і вона нас у біді не покине.
Але джинса коштує гроші, і чималі.
Якщо в "Комсомолці" за квітень навіть Михайло Добкін був присутній лише один раз у джинсі, а другий навіть під плашкою "Политическая реклама", то ЮВТ – 11 разів. Тобто маже тричі на тиждень. І це "Комсомолка", котра приязною до помаранчевих не була ніколи.
В ахметівській "Сегодня" – один раз, але з виносом на титульну сторінку. У пінчуківських "Фактах" – 9 разів.
Доганяє її в джинсуванні Сергій Тигіпко; у Порошенка з цим гірше, натомість візантійщина штабу Петра Олексійовича не знає меж чорного піару: у тій же ГПУ ІМІ відслідкував низку інтерв'ю, у яких провідні експерти чи політики виразно підмочують репутацію Тимошенко.
Натомість сама ЮВТ чомусь не бачить невідповідності у тому, що олігархи, із якими вона "йде воювати", є власниками ЗМІ, у яких друкується її джинса.
Які прайси перераховуються зі штабу БЮТ – чи з державного бюджету? – "на співпрацю зі ЗМІ"?
Юлія Володимирівна, слова залишаються словами, навіть якщо за них заплачені грубі гроші. Згадаймо, "по ділах їхніх пізнаєте їх" – поки що це лише пафосні словеса.

Роман Кабачій

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.