Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
16
жовтня
Випуск
№ 1341 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Коли патріотизм – не пафос, а життєве кредо [Випуск № 1170]

Ще кілька років тому, розмовляючи з вчителями та учнями про проблеми сучасних українських шкіл, я зробив для себе досить невтішний висновок. Адже школярі скаржилися на вчителів, дорікаючи їм недостатнім професіоналізмом та політичною кон’юнктурою, а навчителі у свою чергу були незадоволені байдужістю своїх вихованців та відсутністю у них бажання здобувати нові знання.  Цікаво, що ті й інші звинувачували один одного у не патріотизмі. Як виявилось пізніше, поспішив я з негативним висновком (можливо, не ті співрозмовники трапилися, а, може, не так їх зрозумів). Бо революція гідності і українського духу довела усьому світові, що сучасна українська молодь не лише освічена та інтелігентна, а й глибоко патріотична.
Ще минулого року хотів написати про дружній педагогічний колектив Рівненської загальноосвітньої середньої школи № 6, бо мав інформацію про те, що вона має репутацію не установи загального типу, а затишного і привітного дому для всіх вчителів та учнів, які для школи, як для мами, свої, рідні.  А справжньою гордістю цього освітнього закладу є роками виплекана система національно-патріотичного виховання.
Як розповідає, заступник директора з навчально-виховної роботи Валентина Михайлівна Галатюк, питання поставити патріотичне виховання в школі на перший план виникло само собою. Власне, саме життя розставило правильні акценти. Адже ще у 1989 році у школі № 6 був організований молодіжний осередок товариства „Просвіта”, члени якого одразу включилися в роботу з відродження української мови, культури, творчості заборонених радянщиною українських поетів, багатої пісенної спадщини, у тому числі повстанських пісень. Цього ж року діти школи вперше вийшли до рівнян з українським Вертепом, який організувала і підготувала вчителька української мови та літератури Лідія Миколаївна Наконечна. І вже у 1990 році, за рік до проголошення Акта про незалежність України, на урочистих заходах школи стали піднімати національний, синьо-жовтий стяг і виконувати гімн України.
 Коли у Рівному почали проводити конкурс з відновлення національних традицій „Червона калина”, учні шостої школи під керівництвом вчителів активно  в нього включилися, а згодом на його основі створили своє шкільне свято української родини.   Зразком такої патріотичної сім’ї стала родина Міськових, яка брала активну участь у національно-просвітницькій роботі навчального закладу, а хор „Просвіти” не раз радував шкільну аудиторію патріотичним співом. У школі була започаткована традиція запрошувати на вечори батьків, дідусів, бабусь,  які ділилися своїм досвідом родинного виховання.
 Традиційними для школи стали також Шевченківські вечори, конкурси української вишивки, благодійні заходи, конкурси читців української поезії, конкурси щедрівок та колядок. Зацікавившись творчістю видатної української письменниці Олени Пчілки та дізнавшись, що вона перебувала на Рівненщині і записувала народні пісні, учні за власною ініціативою виготовили стенд та створили музей її імені.
Завдяки зусиллям вчительки музичного мистецтва та християнської етики Софії Володимирівни  Галабурди її уроки базуються на національному грунті. На уроках музики вивчаються теми: „Краса української музики”, „Корифеї української музики”, „Українська музика у світі”, а повстанська пісня стала для учнів справжнім відкриттям та виховала в них повагу до подвигу воїнів УПА. До речі, у школі урочисто відзначили 70 річницю створення Української Повстанської Армії. Взагалі викладання історії в школі трактується виключно з позицій національного виховання.
Дух патріотизму, яким поступово пройнялися вчителі та учні, увійшов у серце кожного маленького українця великої шкільної родини. „ Якщо всі вчителі, учні та їх батьки співають гімн України, прикладаючи руку до серця, - говорить Валентина Михайлівна, - то, очевидно, що наша робота недаремна і ми правильно виховуємо наших дітей, які ніколи не осоромлять горде ім’я українця.” А ще вона впевнена, що майбутній український Президент України підростає не в якійсь спеціалізованій гімназії, а саме в школі № 6 м. Рівне. Тим паче, що події на Майдані, захист України від російського агресора стали для школи пріорітетом, а старшокласники вже зараз готові стати до бою з ненависним ворогом. Як тут не згадати видатного вченого, педагога і просвітянина Бориса Степанишина, який все своє життя плекав ідею національної школи. Ну що ж , його мрія стала реальністю!
Системна, щоденна праця на ниві патріотичного виховання не могла бути марною. Ідеєю патріотизму проникся весь педагогічний колектив школи № 6 на чолі з директором Петром Петровичем Ковальчуком. Тема любові до України звучить не лише на уроках мови, історії, музики, захисту Вітчизни, але й н а уроках математики, фізики, хімії, біології, фізкультури та інших предметів. Бо для вчителів патріотизм – не пафос, а життєве кредо.
Але найголовніше, що цю патріотичну естафету підхопили учні, які, я впевнений, стануть гордістю української нації. Доземний уклін Вам за таке виховання, дорогі вчителі!

Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.