Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Велика ілюзія, або Як люстрували начальника Рівненського управління Служби безпеки України [Випуск № 1165]

Пам’ятаю, в дошкільному віці батьки брали мене в цирк. Особливо цікавим був популярний, як на той час, цирковий номер: два клоуни-ілюзіоністи закривали в довгу шафу без дна тітоньку, клали її горизонтально і дворучною пилкою розпилювали шафу посередині навпіл. Потім дві однакові за розміром розпиляні частини шафи розсовували на деяку відстань. При цьому „розпиляна” на частини тітонька ворушила головою і ногами, що стирчали через торцеві отвори шафи. Потім ці частини знову з’єднували, віко шафи відчиняли і тітонька „склеєна” невидимою силою виходила з шафи під гучні оплески глядачів. Зрозуміло, що цирковий номер був побудований на оптичному обмані, який створювався за рахунок ефекту дзеркальної ілюзії. Я вірила в це насправді, бо мені було п’ять років і, власне, на таких глядачів, як я, і розраховували ті, хто стояв за кулісами. Звісно, згодом епізод цей забувся. Раптом цей далекий цирковий номер яскравими фарбами знову заграв у моїй пам’яті, коли я ознайомилася з відео матеріалами, які розповідали, як проходила люстрація новопризначеного начальника Рівненського обласного управління Служби безпеки України громадянина Дмитра Зайцева. Як відомо з засобів масової інформації, в місті діє, як він сам себе називає, громадський позапартійний люстраційний комітет. Так от, минулого тижня на нього сам прийшов чи запросили (незрозуміла процедура цього ритуалу) Дмитро Зайцев. Зі слів якого стало відомо, що він призначений начальником управління СБУ в Рівненській області. Так офіційно називається ця слизька контора. Дмитро Зайцев, як годиться, розповів свою біографію. З неї стало зрозуміло, що чоловік цей попередньо закінчив два вищих учбових заклади, має юридичну та економічну вищу освіту. Він встиг попрацювати в податковій міліції і пішов звідти через незгоду з політикою тодішньої диктаторської влади режиму Януковича. І, що саме позитивне, що де Зайцев, з його слів, не належав в минулому до органів СБУ – цієї касти обраних. Що побудована за одним непорушним принципом: хвіст в неї має обов’язково тягнутися з надр КГБ СССР. Потім посипалися запитання. На запитання одного з люстраторів: хто батьки в Зайцева? Ми дізналися особливо цінну інформацію, що батько в нього походить з дружньої нам Росії. А що, могло би бути інакше? Наївні люди. Ви що, хтіли щоб він ще був з України? Може ще, не приведи Господи, з сім’ї репресованих? Бач чого захотіли! Проте про соціальне походження батьків і родини так ніхто і не дізнався. Та й на цьому люстратори не настоювали. Зате цікавилися матеріальними статками. Складається враження, що опитували не кандидата на голову спецслужби в складний час державної небезпеки, що нависла над Україною, а розпитували претендента на посаду голови якогось кооперативу чи голови колгоспу в 50-их роках в Західній Україні. Тільки замість традиційного: „Как ви относитесь к комунистической партии и Красной армии” спитали: „Яке Ваше відношення до ОУН-УПА”. На що Д. Зайцев щось промимрив в позитивному плані. А ви знайдіть такого дурня, який в наш час та ще в Західній Україні, що претендує на посаду держслужбовця, скаже щось протилежне? До речі, як з самого початку зустрічі Д. Зайцев гучно привітався з люстраторами, як ви думаєте? Правильно! „Слава Україні!”. Чим відразу когось зачарував, а когось і прямо загіпнотизував. Слід нагадати, що в тій конторі, що у вас на Відінській, 4, так артистично гукали особливо в присутності репресованих, котрі приходили в цю контору в надії отримати відомості про загиблих родичів, вже протягом 22 років. Це ще ті актори! Врешті-решт, хіба здорове суспільство повинне турбувати питання, де спить, що їсть і в яких калошах ходить керівник спецслужб? І втішатися що добрий хлопець, бо не має власного автомобіля. Ну хіба це не більшовицька психологія? Можливо, це й погано, бо людина може замість державних думок постійно перейматися на робочому місці думкою, як придбати автомобіль. А то доводиться на службу їздити на велосипеді. Всі ці дріб’язкові і нікчемні запитання на фоні складних кричущих особливо тривожних питань стосовно стану державної безпеки не можуть бути визначальними, коли мова йде про керівника контррозвідувального закладу. Особисте життя – це особиста справа самого громадянина, чи то Зайцева, чи то Кириллова, чи то Кузнєцова. Адекватних громадян повинні хвилювати питання принципові та концептуальні, що стосуються подальшої долі таємної політичної поліції, а такою вона на сьогодні є. Чи є в нас служба, яка займається питаннями розвідувального та контррозвідувального характеру! Чи буде Служба безпеки безпечною власне для самих українців? Чи буде СБУ дбати про державну безпеку України, чи вона й надалі буде тихою гаванню, де комфортно можуть надаватись будь-які послуги „представитєлям служби внешней разведки и федеральной служби безопасности Российской Федерации та ГРУ Российской федерации”. Чи зможуть широкі кола науковців та родичі репресованих ознайомитися з архівами МГБ-КГБ СССР, які успадкувала СБУ, взнавши про долю безвісти пропавши своїх родичів – борців за волю України? Чи будуть і надалі архіви методично знищуватися працівниками СБУ в залежності від політичної ситуації та політичної кон’юнктури в Україні? Як в подальшому буде розвиватися справа „оперативной картотеки”, де ретельно фіксувались всі активісти опозиційних сил? Чи будуть продовжуватися справи так званих КНД – контрольно-наблюдательних дел, ДОПи – дел оперативной проверки, ДФ – дела-формуляров і все інше, чорт зна що, де, до речі, збиралася і концентрувалася інформація на всю опозицію і, до речі, на деяких членів того самого люстраційного комітету.
Цих конкретних відповідей ми не почули і не почують на люстраційному комітеті.
Щоб їх почути, хоч би у будь-якій формі, треба задати відповідні компетентні питання. А хто їх задасть? Для цього треба хоч би самому знати на примітивному рівні цю тематику.
І найосновніше. Це питання кадрове. Може він і добрий цей чоловік, Д.Зайцев, і йде в органи спецслужб, щоб дійсно захищати державні інтереси України. Хто його знає? Але як  він зможе пояснити елементарні речі: як можна йти на полювання проти вовків з вовками? Як збирається Зайцев та інші новопризначені шефи СБУ керувати особовим складом офіцерів СБУ? Кадровий підбір котрих протягом 22 років починався з головного і таємного  принципу: щоб близькі і далекі родичі, не були в ОУН-УПА, чи членами їхніх сімей. Щоб близькі та далекі родичі були співробітниками МГБ, НКВД, КГБ, чи принаймні походили з міліцейських кадрів або були членами обкомів та райкомів КПСС, в крайньому випадку, секретними співробітниками МГБ-КГБ, ну ще можливо, головами колгоспів, або хоч би жертвами СБ ОУН. От тоді такі кандидати могли бути зачислені на службу в СБУ. Хіба цього не знають деякі члени люстраційного комітету? Як можна приступати до керівництва особовим складом рівненського управління СБУ, молоді офіцери котрого влітку 2012 року, не дивлячись на широкі протести громадян, опустились до такого рівня, що впорядковували меморіал вбивцям тисяч невинних українців, працівникам дубенського НКВД, що розстріляли в червні 1941 року в’язнів дубенської тюрми. Очевидно, їх вже тоді психологічно готували керівники СБУ для майбутньої розправи над ймовірними українськими опозиціонерами-протестувальниками, що й підтвердилося в дні трагічних подій січня-лютого 2014 року.  
Не почули на люстраційному комітеті питань, як можна працювати з тими, і дивитися їм в очі, хто був підготовлений до так званої антитерористичної операції, а насправді операції „Бумеранг”, метою якої було після зачистки київського Майдану потопити в крові майданівців в обласних центрах. Це вони зараз прикидаються дурниками. А хто спитав, чому в ті дні озброєні до зубів групи „Альфа” перебували в будівлях обласного управління СБУ? Не на режимно-атомних об’єктах як в Кузнецовську? Відповідь проста. Просто в Києві операція „Бумеранг” з відомих причин захлинулася. І не приведи Господи, не почалася в областях. Ось тільки в начальника Хмельницького УСБУ здали нерви і вони почали стріляти раніше, вбивши при цьому одного й смертельно поранивши двох людей. Тобто від того, що ми поміняємо одного генерала чи полковника на іншого, ця наскрізь скомпрометована контора  не зміниться.
Одним словом, велика ілюзія.
Виникає класичне запитання: а що робити? Ідеальним виходом із цієї патової ситуації було б відправити цих вгодованих молодиків на фронт, тобто в Крим, в Луганську, Донецьку, Харківську область. Хай би там себе проявили в плані захисту Конституції. На що вони здатні. „Пускай смоют свою вину кровью”. Здається, так говорили їхні улюблені герої чекісти? А якщо перейдуть на бік ворога? Туди їм і дорога. Замість скомпрометованих на їхнє місце прийдуть незаплямовані молоді патріоти. Врешті-решт, в новоствореній Національній гвардії мусить бути своя розвідка і контррозвідка. Є військова контррозвідка Збройних Сил України. Саме вони й обійдуться без „п’ятої колони” Москви.

Яніна ЧИЖЕВСЬКА, м. Київ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.