Це був постріл у майбутнє. Убили молодого, гарного, талановитого. Він вже не народить дітей, не посадить дерево, не збудує дім. Знищується генофонд України, її майбутнє.
Сьогодні вирішується доля України.
Не будь байдужим!
Не будь байдужим!
Майдан
На очах у всього світу матір розпинають,
Наші друзі Європейці за цим споглядають.
Їздять в Київ на гостини, до катів у гості,
А народ наш миролюбний закипа від злості.
Син Кавказу з Білорусом голови зложили,
Бо терпіти цю неправду вже не мали сили.
Спить Львів’янин в домовині, навік закрив очі.
Відстояв він на Майдані свої дні і ночі.
Прокидайся Україно! «Хата вже не скраю»,
Від насильства і безправ’я твій народ волає.
Кров’ю мирних Українців вкритий сніг Майданів,
Де ти, Боже, справедливий? Покарай тиранів!
Наші друзі Європейці за цим споглядають.
Їздять в Київ на гостини, до катів у гості,
А народ наш миролюбний закипа від злості.
Син Кавказу з Білорусом голови зложили,
Бо терпіти цю неправду вже не мали сили.
Спить Львів’янин в домовині, навік закрив очі.
Відстояв він на Майдані свої дні і ночі.
Прокидайся Україно! «Хата вже не скраю»,
Від насильства і безправ’я твій народ волає.
Кров’ю мирних Українців вкритий сніг Майданів,
Де ти, Боже, справедливий? Покарай тиранів!
25 січня 2014 року, Валерій Ходаков
