Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

А той третій празник — Святе Водохреще [Випуск № 1156]

18 січня християни відзначають Навечір’я Богоявлення. Напередодні Водохреща господині готують знову святу вечерю, яку ще в народі називають Щедрим вечором, або ж Голодною кутею. У цей день християни дотримуються суворого посту, а у церквах освячують воду, яку перед святою вечерею випивають, перехрестившись, а господарі окроплюють нею своє обійстя. Щедрим вечором завершується цикл різдвяних свят.
Одні називають святвечір “Голодною кутею” тому, що 18 січня триває суворий піст. Доки людина не вип'є освяченої води у цей день, доти нічого не зможе з'їсти. Тому в кожній церкві вранці проводять освячення води. Хтось із членів родини повинен принести її додому і напоїти всю сім'ю. До речі, вважається, що вода, освячена в навечір'я Богоявлення, ще святіша, ніж з Водохреща, і вона не псується. Також є думка, що оскільки завершується тривалий цикл зимових свят, то Голодна кутя готується з останніх зерен, що залишилися в засіках. А щедрим вечір є тому, що після вечері щедрують дівчата!
На вечерю готується так, як і на перший Святвечір, дванадцять пісних страв. А коли стемніє і з'явиться перша зірка, можна приступати до трапези. Щоправда, на йорданський святвечір традицій вже не так дотримуються. Тепер українці можуть і в обід повечеряти, не дочекавшись темряви, і готують далеко не дванадцять страв.
Перед вечерею господар бере освячену воду та окроплює нею рідних і все господарство. У деяких регіонах України свячену воду виливають у криниці. Таким чином, люди переконані, що вода в такому колодязі ніколи не висохне.
А от опісля вечері ті, хто ставлять різдвяний дідух в оселі, мають його винести на двір. Так ми ніби проганяємо наших померлих рідних, яким настав час повертатися у потойбічний світ. Колись при цьому ще говорили: “Геть кутя з покуття, а узвар — на базар”. Ці слова символізували завершення циклу новорічно-різдвяних свят.
Чимало є й прикмет, пов'язаних з 18 січня. Наприклад, господарі дивилися, чи є іній на Щедрий вечір. Якщо інею багато і зима сніжна, то буде хороший урожай усіх злакових культур.
Перш ніж щось з'їсти, слід випити освячену йорданську воду. Після Святої Літургії вся сім'я збирається за святковим столом. На Йордан вже можна споживати будь-які страви, адже посту в цей день нема. Вже по обіді люди йдуть до ополонки. Колись вважалося, що хто стрибне в ополонку найшвидше, той буде здоровший, адже з кожною наступною людиною вода буде менш свята.
Або ж біля церкви хтось із присутніх обов'язково мав зробити кілька пострілів з рушниці. Такими пострілами люди проганяли коляду, аж до наступних свят. І ще: раніше заборонялося прати у йорданській воді протягом двох тижнів, бо вважалося, що вода навіть у крані є святою в цей час. Дехто дотримується цих традицій ще й досі...

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.