Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
19
листопада
Випуск
№ 1346 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Якщо Угода буде підписана... [Випуск № 1147]

Із наближенням Вільнюського саміту Східного партнерства, де може бути підписано Угоду про асоціацію України з ЄС, до сьогоднішнього дня переважали оптимістичні прогнози, які базувалися на висновках місії Кокса -Кваснєвського та непоступливістю Януковича в переговорах з Путіним. Здавалося, залишилося лише Верховній Раді проголосувати за Закон, згідно з яким Юля Тимошенко відправиться на лікування до Німеччини, і Євросоюз зустріне Україну щирими обіймами. Але тепер, схоже, вагання Януковича завершилися. Він вирішив, що звільнення Тимошенко – надто висока ціна для євроінтеграції 46-мільйонної нації, яка найняла його на роботу президента.
Тому в хід пішла піар-кампанія, яка має переконати хоча би частину населення в тому, що зрив асоціації – це провина опозиції та європейців, але аж ніяк не Януковича, який був готовий на все, але тільки не жертвувати фінансовими інтересами простих українців, в ім'я яких він хотів повернути "вкрадені" Тимошенко і Лазаренком гроші з-за кордону. Цю „качку” тут же підхопили народні депутати з партії регіонів, які різко змінили свою позицію і тепер вже навідріз відмовляються навіть розглядати Закони, які нададуть можливість головній опозиціонерці лікуватися за кордоном. А це може призвести до зриву підписання такої бажаної для України Угоди. Чому бажаної?
 На думку експертів і політологів, із підписанням Угоди про асоціацію ми здобуваємо доступ до європейських законів (Директив та Регламентів ЄС), котрі маємо вмонтувати у власне законодавство. Відтак у нас з’являється реальна можливість за кілька років імпортувати європейські інституції, які створювались і шліфувалися десятиліттями, а то й століттями. Тобто, підписуючи цей договір, Україна значною мірою стає на шлях реальної дерадянізації в економічних та політико-правових питаннях.
Важливою частиною Угоди про асоціацію є також ті норми, які закладають передумови для активнішого приходу в Україну європейського бізнесу, а отже, й імпорту бізнес-культури. Низка пунктів договору присвячена його захисту, адже досі він часто зазнавав утисків в Україні. Із підписанням Угоди європейські підприємці будуть першими, хто вказуватиме на порушення її умов, якщо такі практики триватимуть. Європейська сторона через Раду Асоціації зможе жорстко відстоювати свій бізнес, вдаючись до наявних в Угоді важелів. Відтак підприємці з Європи впевненіше приходитимуть працювати на українські ринки. З іншого боку, український бізнес, якщо матиме проблеми із владою, також звертатиметься за підтримкою до ЄС, що підштовхуватиме до вирівнювання умов для ведення справ між компаніями вітчизняними, не пов’язаними з владою, та європейськими. Поширення в Україні європейської культури підприємництва буде найвигідніше тутешнім споживачам. Виробники, які працюватимуть над збільшенням ефективності й звикнуть до нормальної ринкової конкуренції, в сухому залишку також виграють, збільшуючи власну конкурентоспроможність.
На жаль, Угоді про асоціацію справді бракує конкретики й низки положень, які давали б старт реальним реформам у неекономічних сферах життя країни. У документі не прописані чіткі алгоритми підтримки інститутів громадянського суспільства, модернізації та адаптації до європейських стандартів політичної системи, судової влади, реального забезпечення верховенства права, захисту права на приватну власність тощо. Пункти документа, схоже, зумисне виписані так (відчувається рука українського чиновника), щоб легко було звітуватися про прогрес у відповідній сфері навіть за його фактичної відсутності. Втім, якщо Угода таки виконає бодай закладений у ній потенціал змін у бізнесі та економіці (а то вже прерогатива не так влади, як самих підприємців), це допоможе поступово позбуватися радянських практик, які прирікають країну на відсталість, та сформувати фундамент для перетворень у громадсько-політичній та політико-правовій сферах життя країни. Це дало б змогу згодом запровадити системні й ґрунтовні програми нововведень, наприклад, у межах виконання Україною перспективного плану дій щодо набуття статусу кандидата до Європейського Союзу. Якщо, звичайно, Угода про Асоціацію України з Євросоюзом буде підписана.
 Але якщо Янукович і його депутати в парламенті зірвуть таки підписання Угоди, своє слово повинні сказати  українці. Отже, потрібно готуватись до вуличної боротьби з окупаційним режимом. Опозиційні сили, спільно з представниками патріотичної громадськості, повинні розпочати серйозну, системну підготовку до масштабних (можливо, безстрокових), масових акцій протесту і громадянської непокори на Майданах міст  України.
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.