Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
18
червня
Випуск
№ 1324 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Риба шукає, де глибше, а зрадники – де платять більше [Випуск № 944]

Усе, що б не відбувалося в цьому незбагненному світі, має своє походження. Світ має Творця, людська спільнота живе за причинно-наслідковими законами. Кожна суспільна подія, яка згодом стане історичною, має теж своїх конкретних натхненників та виконавців.

Сьогоднішня світова, і наша українська зокрема, криза виникла теж не нізвідкіля й не сама собою, а має конкретне походження — людська гріховна жадібність, непомірне (неприродне) збагачення, часто-густо кримінальне, одних членів суспільства за рахунок інших. Це, а також укупі з іншими «чеснотами» - такими як корупція, коротка історична пам’ять та хронічне зрадництво - є, по суті, найбільшою загрозою для державної безпеки України. Олії до вогню руйнівників держави підливає ціла зграя своїх доморощених ренегатів. Бо, як відомо, на сьогоднішній день в Україні зареєстровано близько 120 політичних партій, що створює неабиякі проблеми з виборами в органи державної влади всіх рівнів, але водночас є справжнім раєм для поріддя ренегатів. Та розглянемо спочатку, що ж воно за слово таке, і чи не лайливе бува... «Ренегат» (за тлумаченням політичного словника) — це той, хто зрадив своїм переконанням і перейшов у табір супротивника, ворога; це — відступник, зрадник. А зрадництво, як би воно не маскувалось за іншомовною термінологією, є однією з найганебніших рис людини. Тим більше, якщо така людина зайнята політичною діяльністю, тобто є у владі або прагне її. Ставши один раз на стежину зрадництва, цей слизький та влізливий елемент не спиняється, як правило, ніколи. Його тягне непереборна жага все нових та нових зрад. Мотивація цих ганебних вчинків банально проста — задоволення власних ницих меркантильних інтересів. Тому, вже першопочатково ренегат не може виступати носієм будь-якої ідеї. Про святу національну ідею і мови не може бути! Вона (ідея) слугує для зрадника лише як ширма, як засіб для безбідного пристосуванства. Як правило, на слизьку стезю «політичного туризму» стають не рядові члени партій, а її очільники, і, прибувши в нове політичне середовище, намагаються знову відразу зайняти керівне крісло. Є серед політичних пілігримів і такі, яким не дісталося місце у прохідній частині в партійному списку до якоїсь ради. Можливо, ще якісь дріб’язкові причини, що зачепили гіпертрофовані, майже до роздутих щік, амбіції їхніх власників. А надмірні амбіції є найближчими союзниками марнославства, а ця «чеснота» знаходиться на короткій нозі з гординею, яка, як відомо, є одним з найтяжчих гріхів. Але людська натура влаштована так, що свою провину прагне здебільшого перекласти на когось іншого. А якщо, бува, немає на кого, то все одно знайдеться універсальне виправдання: мовляв, «лукавий поплутав».

Ганебність політичного ренегатства полягає ще й у тому, що сіє зневіру в людських душах, підриває авторитет до політичних партій, та й до держави і державних інституцій зокрема. Бо ж керував цей чоловік, скажімо, районним партійним осередком, чи був на іншому очільному місці, зустрічався зі своїми побратимами по партії, агітував за цю політичну силу - і тут раптом такий реверанс, майже як у шахах хід конем. І даремно, що доведеться зустрічатися з колишніми однодумцями, дивитися їм у вічі, чи, того гірше, відповідати на незручні запитання на кшталт про причину «втечі із судна». Але то все ніщо, порівняно з єдиним, зрозумілим лише професійному ренегату аргументом — коритної доцільності. Бо саме це і є основною мотивацією його низького препаскудства. Але був би то такий собі аматор, ні, це дійсно зрадник зі стажем. Маска шанобливої ввічливості завжди на його фізіономії, пристойно вбраний, має автівку. Емігрувавши на нову посаду у нову чергову політичну партію, з подвоєною енергією почне агітувати за її програму, але лише до того моменту, поки не надійде нова, більш «коритніша» пропозиція. Апелювати до совісті таких людей немає сенсу, бо совість — це категорія Господня. А ідейним натхненником усіх без винятку ренегатів був і залишається злославний Євангельський персонаж — Іуда, який за відому суму срібників продав Христа. Його участь усім відома. Такий ганебний кінець чекає будь-яке зрадництво, і мав би послужити останнім попередженням ренегатам усіх мастей.

Катарсис (процес очищення) у нашій державі ніяк не наступить саме через те, що більшість в будь-яких органах влади складають перевертні, для яких держава — велика дійна корова для власного самозбагачення. Тому від нашої, кожного зокрема, активної громадянської позиції буде залежати і наша з вами майбутня доля. А починати потрібно з елементарно простої дії — запитати, скажімо, у керівника районного передвиборчого штабу, чи претендента на керівну посаду, чи кандидата в депутати будь-якого рівня: «А скажи-но, люб’язний, чи був ти до того у інших політичних партіях і яка причина партбіганини ?» Майте мужність ставити їм ці та інші незручні запитання.

Свого часу відомий російський православний священик Олександр Мєнь в одній із своїх проповідей сказав: «Облишмо обтяжливі вози з гріхами!». Але якщо є певна когорта людей, які неспроможні зробити цього, то громадянству потрібно ставити міцний заслін супроти них.

У наш жорсткий, надміру прагматичний час, такі поняття, як вірність, честь і мораль стали для багатьох мало не архаїчними. Проте, на щастя, зростає усвідомлення того, що лише на засадах правди суспільство здатне продовжувати «поступальний рух вперед». А мораль, за висловом відомої української поетеси Ліни Костенко, «стереже скарби прадавні», на відміну від розуму, що цінує «вигуки прогресу».

Гармонійно створений Богом Всесвіт тримається завдяки укладеним самим Творцем законам. І, якби хоча одна із засадничих констант світобудови була б порушена, то він (Всесвіт) просто перестав би існувати.

Духовно сліпі політичні поводирі весь час тягнуть нас до прірви. То ж нехай ідуть цією згубною дорогою самі, без нас. Оберімо ж інший шлях — шлях Правди, Істини та Добра.

Микола Патрикеєв, голова управи Радивилівської РО УНП

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.