Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
19
листопада
Випуск
№ 1346 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

ДО НАЦІОНАЛЬНИХ ВИТОКІВ [Випуск № 1146]

До 25-річчя утворення і діяльності Товариства шанувальників української мови та культури імені Тараса Шевченка міста Рівного

Закінчення.
Початок у попередніх номерах.


Структуризація Товариства і «курси політпросвіти»

З метою розширення діяльності Товариства шанувальників на засіданні Ради Товариства 17 березня 1989 року з ініціативи В.Червонія було вирішено створити ряд секторів та   переформувати Раду. До її складу увійшли В.Червоній (голова), Ю.Велігурський, М.Вельгус, Є.Гладунова (секретар), М.Косарєва, О.Логін, О.Новак, М.Поровський, Т.Редюк, М.Стельмах, М.Серган, А.Ткач, А.Федоренко, Л.Шеремета. Обов’язки заступників голови виконували  О.Новак і М.Поровський.   
Найперше з усіх заходів з ініціативи О.Новака і В.Червонія були започатковані щотижневі збори Товариства під умовною назвою «курси політпросвіти». Основними завданнями курсів були: запровадити відкриту, регулярну форму діяльності, згуртувати навколо неї членів Товариства і симпатиків; шляхом просвітницької роботи продовжити формування нового ідеологічно-світоглядного потоку, альтернативного комуністичній ідеології; вести політичну лінію на поглиблення національно-демократичних процесів. Науково-методичне керівництво курсів було довірено О.Новаку, технічне – М.Вельгусу.
Перші заняття «курсів політпросвіти» Товариства відбулися 4, 11, 18 і 25 квітня 1989 року в приміщеннях «червоних куточків» двох гуртожитків, що по вулиці Відінській 6 та 7.    
Керівництво курсів протягом короткого часу змогло забезпечити високий науково-просвітницький рівень та ідейно-політичну спрямованість цих зібрань. З першими циклами лекцій виступили О.Новак – «Походження Київської Русі», І.Демянюк – «Запорозька Січ як українська державність», О.Волощук – «Християнська релігія і народ», М.Поровський – «З історії Українських січових стрільців». Незважаючи на певний острах, що ще панував серед більшості людей, на курси приходило по 150-200 чоловік.
Керівництво міськкому КПУ-КПРС і міськвиконкому заборонило керівникам підприємств, установ, організацій надавати приміщення для проведення курсів. М.Вельгусу довелося щотижнево вирішувати проблему: де саме проводити заняття. Спочатку вдалося домовитись у Будинку культури залізничників, згодом у Будинку культури будівельників (нині – «Інваспорт»), врешті стали збиратися просто на вулиці в недобудованому амфітеатрі молодіжного комплексу, що на Грабнику. Попри неохайний вигляд, це місце знаходилося біля Педагогічного інституту і Палацу дітей та молоді, тут ходило багато перехожих, студентів, учнів. З Педагогічного інституту почали приходити студенти і викладачі, щочетверга збиралося по 300-500 людей. Неодноразово під час занять туди прибували міліцейські наряди.
У справу з курсами несподівано втрутилось обласне керівництво. Після зустрічі групи активістів  Товариства з завідувачем ідеологічним відділом обкому КПУ-КПРС М.Кривим голова облвиконкому П.Прищепа дав вказівку дозволити проводити курси в приміщенні лекторію Товариства «Знання», що по вулиці Червоноармійській (нині – С.Петлюри, «Народний дім»). Кращого місця годі було сподіватися! Здавалося, можна було перевести подих і серйозно піднести науковий рівень занять. До курсів долучилися науковці Б.Степанишин, Г.Бухало, В.Шанюк, С.Шевчук, Ю.Рогалевич. Однак і тут курси затрималися недовго. Після того, як 20 червня голова Товариства шанувальників В.Червоній виступив з лекцією про українську національну символіку, а учасники курсів натхненно заспівали гімн «Ще не вмерла Україна», за вказівкою міськкому КПУ-КПРС курси були виставлені на вулицю.

Товариство і Рух

Ще у січні 1989 року в середо-вищі активу Товариства шанувальників було вирішено розпочати роботу щодо популяризації ідеї Народного Руху України й утворення ініціативної групи Руху.
У середині березня в Палаці культури «Текстильник» виступив український чоловічий хор «Журавлі» з Польщі. Після концерту  в холі ПК зібралася група ініціаторів створення НРУ, було підписано заяву про утворення ініціативної групи зі створення Народного Руху України за перебудову. Заяву підписали 14 чоловік, зокрема активісти ТШ В.Червоній, О.Новак, М.Поровський, І.Демянюк, В.Вельгус та ще кілька людей. «Рух повинен вирости з Товариства!», - було на той час гаслом В.Червонія. Ідея була продуктивною і Рух створювався не на пустому місці. У складі оргкомітету зі створення обласної організації НРУ більшість складали активісти осередків ТУМ, а очолювали роботу керівники ТШ М.Поровський, В.Червоній, О.Новак.
На початок літа 1989 року актив Товариства шанувальників та оргкомітет зі створення НРУ вже проводили, як на той час, активну громадсько-політичну, діяльність, що викликала велике роздратування в партійних органах міста Рівного та області. Тому заходи, що планувалися керівництвом Товариства та ініціаторами Руху повинні були мати міцні національні засади, відображати думки широких мас народу і в той же час нести в собі революційний дух та демократизм епохи. Таким заходом стало вшанування пам’яті полеглих козаків гетьмана Б.Хмельницького – героїв битви під Берестечком.18 червня 1989 року стало одним із тих днів, що творять новітню історію.
22 липня після тривалої підготовки відбулася Установча конференція Рівненської регіональної організації НРУ. У роботі конференції взяли участь 380 делегатів, які представляли осередки та ініціативні групи НРУ, ТУМ, деякі неформальні групи, та до 120 гостей із Волині, Львівщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Житомирщини, Полтавщини, Київщини, Вінниччини, Закарпаття, а також з Естонії, Литви. Головою правління був обраний М.Поровський, його заступниками: В.Червоній, О.Новак, Б.Степанишин (усі – члени Товариства шанувальників).

Курси політпросвіти Руху і Народний університет ТУМ

У зв’язку зі створенням РРО НРУ, розширенням діяльності ТУМ і Руху, зростанням їх впливу і чисельності, постало питання про розподіл курсів на два напрямки, дві спеціалізації: політичний і культурологічний. О.Новак, В.Червоній, В.Пилипчук, І.Демянюк зосере-дилися на курсах політпросвіти Руху, а Б.Степанишин, І.Кур’янік, Є.Гладунова, при залученні письменників Є.Шморгуна і С.Бабія, - на курсах ТУМ.    
29 серпня, коли проходив пленум обкому КПУ-КПРС, 300 активістів Руху і ТУМ на чолі з В.Червонієм, О.Новаком, В.Пилипчуком рушили до приміщення обкому КПУ-КПРС. Побачивши натовп людей на площі, щойно обраний перший секретар обкому П.Прищепа вийшов до них на переговори і обіцяв враховувати позиції Руху, надати приміщення для курсів. Через кілька днів було домовлено, що у приміщенні профкурсів (нині - Діагностичний центр, вул. 16 липня, 36) кожного вівторка будуть проводитися заняття Народного університету ТУМ, а кожного четверга – заняття політпросвіти НРУ. Керівництво Народним університетом ТУМ було доручено Б.Степанишину, який зосередив увагу на культурологічних питаннях: функціонування української мови, розвиток української літератури, відзначення національних свят, народна творчість, виступи самодіяльних колективів, професійних артистів, творчі зустрічі з письменниками тощо. Натомість, на заняттях політпросвіти Руху, які очолив О.Новак, головними були політичні питання: розвиток політичних, національно-державних процесів в СРСР і в Україні, аналіз дій влади, економічних і соціальних проблем, популяризація ідей Руху, висвітлення гострих питань з історії України. Таким чином, і Рух, і ТУМ отримали можливість спрямувати свою діяльність у конструктивне русло, розгорнути планову агітаційно-пропагандистську роботу.

Передача естафети

14 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці у Рівному відбулася Установча конференція обласного Товариства української мови, скликана з ініціативи Б.Степанишина, В.Червонія та Є.Шморгуна. На неї прибуло до 500 делегатів від 43 осередків підприємств, установ, організацій, закладів освіти та культури з усієї області та приблизно стільки ж запрошених.
Конференція, відзначивши велику роботу Товариства шанувальників української мови та культури ім. Т.Шевченка та Товариства української мови у справі українського національного розвою, постановила створити обласне Товариство, в яке увійдуть всі первинні осередки і об’єднання, що існували до цього часу на Рівненщині. Головою ТУМ було обрано вченого-літературознавця, кандидата філологічних наук Бориса Степанишина, який виступив з добре підготовленою і ґрунтовною промовою, у якій охарактеризував становище української мови, культури, визначив завдання подальшої діяльності. Присутні його активно підтримали.. До складу Ради Товариства було обрано С.Бабія, Є.Гладунову, В.Добридника, І.Кур’яніка, Я.Кульчинського, В.Мороза, О.Новака, Я.Ткачука, В.Червонія, Є.Шморгуна. Таким чином, було покінчено зі шкідливим поділом на дві організації, було поховано сподівання компартійного керівництва на «ручне» управління Товариством, контроль над єдиним ТУМ перейшов до національно-демократичних сил Рівненщини, естафету патріотично-просвітницької діяльності передано керівництву обласного ТУМ.
Згодом перший секретар Ровенського міськкому КПУ-КПРС В.Опришко роздратовано відзначив, що «14 жовтня відбулась установча конференція обласної організації Товариства української мови і культури імені Т.Г.Шевченка, на якій мали місце образливі висловлювання на адресу радянських і партійних органів. Після завершення конференції лідери даного Товариства організували несанкціоновану демонстрацію по вулиці Ленінській під націоналістичною символікою.».
Наступного дня, 15 жовтня, відбулися несанкціоновані мітинги, які очолював голова РРО НРУ М.Поровський, сутички з міліцією, проходження вулицями, зустрічі з народним депутатом СРСР В.Мартиросяном у містах Рівному та Дубно, у яких найактивнішу участь взяли члени Товариства.
А вже 18 жовтня бюро Ровенського міськкому КПУ-КПРС на своєму засіданні одним з питань розглянуло суспільно-політичне становище в місті Рівному. У доповідній записці ідеологічного відділу міськкому зазначалося: «14 жовтня 1989 року відбулася установча конференція обласної організації Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка. Елементом, що відрізняв активістів НРУ, які здійснювали пропуск делегатів, були пов’язки жовто-голубого кольору. Під час проведення конференції у залі, незважаючи на попередження, була присутня націоналістична символіка: вісім прапорів і дві «хоругви з тризубцями». Однак ніким не було вказано на недопустимість і протиправну сутність даної акції. Не отримала правової оцінки і несанкціонована демонстрація по вул. Ленінській, що проходила під націоналістичними символами. 15 жовтня о 17.00 на площі біля стадіону «Авангард» відбувся несанкціонований мітинг, в ході якого використовувалася націоналістична символіка.
28 жовтня 1989 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про мови в Українській РСР», яким українській мові було надано статусу державної. Це була велика перемога!

Епілог

19 серпня 1990 року у Рівному відбувся багатотисячний мітинг біля Палацу культури «Хімік», на якому виступили В.Червоній, О.Новак, І.Федів. Було освячено український національний прапор і під спів «Ще не вмерла Україна» встановлено на будинку ПК. Це був глибоко символічний акт: адже саме тут було утворено Товариство шанувальників української мови і культури ім. Т.Шевченка, саме тут було започатковано національно-демократичний напрямок на Рівненщині, саме звідси, після заборони у січні 1989 року, члени Товариства вийшли на широку громадсько-політичну арену. Попереду ще був рік боротьби за незалежність, але Товариство шанувальників під керівництвом В.Червонія виконало свою історичну місію, його роль у боротьбі за державний статус української мови, за українську національну символіку, національне відродження українського народу заслуговує на повагу і пам'ять.

Іван Демянюк, історик, політолог

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.