Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Один бій виграли. Як виграти війну? [Випуск № 1138]

Експортна блокада змусить наших виробників задуматись про якість своєї продукції. Аби її захотіли купити ще десь, окрім СНД. Російська митниця зняла блокаду з українського експорту, яка тривала майже тиждень. Однак дала зрозуміти: таке “посилене митне адміністрування” може повернутись, - якщо Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС. Російські ЗМІ заявляють, що ця митна війна закінчилась поразкою для Кремля. “Спробу Росії віднадити Україну від підписання угоди про вільну торгівлю з Євросоюзом навряд чи можна назвати вдалою. “Вражений” діями Росії, ЄС  може пом’якшити висунуті Україні умови підписання договору”, –  російський “Коммерсант”.
Торговий КОНФЛІКТ з Росією зайвий раз продемонстрував основну проблему української економіки:  ми надто залежні від ринку Росії та СНД, насамперед через низьку конкурентність продукції. Тому терміново треба шукати інші ринки збуту, оскільки ця торговельна війна — не перша і не остання. Пора робити висновки.
“Проблеми з експортом до Росії триватимуть до кінця року. Оцінити втрати від цього торгового конфлікту важко, адже заблокований не увесь експорт. Вантажі частини компаній пропускають, інші — ні, – каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. – Щомісяця українські компанії експортують до РФ товарів на 1,5 млрд. доларів. Якщо проблеми має кожна  п’ята компанія, то до кінця року ми недоотримаємо 1,5-2 мільярда доларів. Це погіршить дефіцит нашого платіжного балансу. За рахунок чого його покривати, невідомо. У першому півріччі дефіцит покривали за рахунок запозичень на зовнішніх ринках. Тепер залучити кошти на зовнішньому ринку складніше. Щодо українських виробників, то, звичайно, вони змушені шукати нові ринки збуту.  Зрештою, вони їх шукали і раніше. Питання у тому, чому не знайшли. Будь-яке виробництво, яке хоче експортувати продукцію у ЄС, повинне відповідати європейським стандартам та бути конкурентним за цінами. Якщо взяти продукцію нашого машинобудування, то вона годиться лише для експорту в СНД. Але треба розуміти, що Європа — це багатший ринок, і виробники мали б бути зацікавлені у налагодженні експорту в ЄС. Інша справа, що миттєво покращити якість, пройти відповідні сертифікації неможливо”.
Утім,  сьогодні українська економіка значно менше залежна від експорту до СНД, ніж років з десять тому. Зокрема, як повідомили у «Запоріжсталі» (комбінат повністю призупинив постачання до РФ через цей конфлікт),  на ринок Росії та СНД комбінат поставляє лише 15-17% своєї продукції. Ще 20-25% постачається до Європи: у Болгарію, Польщу та Румунію.
В Асоціації кондитерів кажуть,  головне - дочекатись підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, тоді проблем зі збутом солодощів не буде. Ринок солодощів ЄС оцінюють у 40 мільярдів євро, тоді як російський — лише 3-4 мільярди. “Сьогодні вихід на ринок ЄС стримується через надто високе ввізне мито. Після підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі по значній частині кондитерських виробів торгуватимемо з ЄС за нульовими тарифами”, – кажуть в асоціації “Укрконд-пром”.
Однак переорієнтуватись на європейський ринок зможуть не всі виробники. Найважче буде  тим, хто експортує зараз до СНД овочі, фрукти та м’ясо-молочну продукцію. Торговий конфлікт з Росією змусить виробників задуматись про якість того, що вони випускають, переконаний  керівник агенції “ПроАгро” Микола Верницький. За словами аналітика, замість рахувати збитки експортерів сільгосппродукції, варто задуматись, чому ми такі залежні від російського ринку. “Парадокс у тому, що Росія хоча й має претензії до якості українських товарів, але все ж їх купує. Інші просто не купують. Ми можемо виготовити рівно стільки, скільки можемо експортувати. Якщо підприємство орієнтується лише на Росію і роками не намагається гармонізувати свої стандарти з європейськими, то які тепер можуть бути претензії? – каже Микола Верницький. – ЄС —  ринок, на який можна продавати більше та дорожче, але для цього треба гармонізувати технічні регламенти, підвищувати якість. Споживач там багатий, але вимогливий. Скільки часу виробники курятини “пробивали” європейський ринок, але ж “пробили” (цього року вперше українські холдинги, що випускають курятину, отримали право експортувати її в ЄС. – Авт.). В Україні є п’ятірка агрохолдингів, що займаються птицею. Вони вирішили між собою, куди їм краще рухатись, і почали працювати в цьому напрямку.  Інша справа з овочівництвом чи молочною промисловістю. Там сотні виробників, які ніколи між собою не зможуть домовитись. У нас 60% молока виробляється у домогосподарствах населення, тоді як у ЄС господарства населення взагалі не можуть здавати молоко на переробку. Наш ІІ-й сорт молока — це фактично ІІІ-й російський. З такої сировини не вийде якісної продукції. Тому тут держава має змінити свою політику, аби наша молочна продукція була конкурентною”.

Зіновія Воронович

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.