Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

X Світовий Конгрес Українців. Післямова [Випуск № 1138]

Безперечно, Х Світовий конгрес Українців, котрий відбувся у Львові в переддень Дня Незалежності, став вагомою подією не лише в житті української діаспори, а й в українському суспільстві в цілому. У традиційно неактивний період відпусток, Конгрес на два дні став епіцентром політичного та громадського життя країни. Уже саме по собі це зібрання є Подією, оскільки на відміну від проплачених мітингів та малочисельних акцій окремих активістів, на Конгрес добровільно з'їхалося декілька сотень делегатів із цілого світу, самодостатніх людей, для яких Україна та Українці – це не порожні слова.
Світові Конгреси українців – це в першу чергу, звітно-виборчі асамблеї цієї організації. Вони покликані проаналізувати роботу попереднього складу керівних органів та обрати нові, яким делегати надають повноваження виступати та діяти від імені світового українства на наступний термін. Тому, очевидно, на таких зібраннях присутній певний бюрократичний момент; можливо, для когось видаються нудними звіти представників країн та голів комісій. Але це є також можливістю обмінятися досвідом та познайомитися з досягненнями окремих громад.
Бо СКУ – це найвища надбудова, власне, організацій діаспори, а не українська політична партія чи якась мистецько-розважальна компанія. Тож розглядати такі діаспорні акції чисто в українському контексті є абсолютно помилково.
Зрозуміло, що, зважаючи на присутність кращих представників українських громад з-за кордону, на місце проведення, а головно, на просування та пропагування головної цілі СКУ – розбудови незалежної, демократичної та заможної України, – під час останнього Конгресу було проведено ряд публічних заходів, розрахованих як на діаспорян, так і на активістів з України.
Враховуючи, що цього року все світове українство вшановуватиме 80 роковини Голодомору-Геноциду українського народу, цей Конгрес був приурочений, власне, цій події.
Чи є ця тема актуальною сьогодні? Можливо, для когось і ні. Комусь значно цікавішою є якась посада, комусь – імітація бурхливої діяльності, а комусь – той, уже класичний, за Шевченком "шмат гнилої ковбаси". Але для всіх думаючих українців ця тема буде актуальною доти, доки увесь світ не визнає Голодомор Геноцидом, не засудить його ідеологів та виконавців, а українське суспільство не усвідомить причин, а головно, наслідків цього жахливого злочину проти людства, який багато в чому обумовлює й наші сучасні проблеми постгеноцидної нації.
Активізація заходів щодо поширення правди про Голодомор у час 80-річчя трагедії, у тому числі, приурочення цій темі світового злету діаспори, є надзвичайно важливим кроком. Траурна хода та панахида за жертвами Голодомору, котра зібрала, окрім діаспорян, представників влади, опозиції, багато громадських діячів та львів'ян, є тому яскравим підтвердженням.
Не випадковим є й гасло Конгресу "Без надії сподіваюсь". Адже, не зважаючи на 22 роки існування незалежної України, наша держава так і не стала українською, демократичною, заможною – тобто такою, як її хотіли бачити всі українці.
Натомість, маємо складний період історії, коли є велика небезпека втрати самої незалежності: Харківські угоди, міністр Табачник, загроза Митного союзу, міліцейський "беспрєдєл", знищення української мови, незаконне захоплення бізнесу, випадки цензури, переслідування за політичними переконаннями...
Але, мабуть, найбільшим злом у нашому суспільстві є тотальна апатія, зневіра й розчарування. Власне, останнє й дозволяє владі робити все, що вона захоче, гальмують створення протестних рухів, сприяють загальній мовчазній деградації суспільства.
Тому саме проведення Конгресу у Львові в цей непростий час та запозичене в невмирущої Лесі гасло, мали стати тим поштовхом до дії, до відновлення віри в себе й у свій народ.
Цікавими й змістовними були тематичні секції, присвячені євроінтеграції та Голодомору, у яких, окрім діаспорян, брали участь визнані українські експерти та громадські діячі.
Під час Конгресу, керівництво СКУ провело зустрічі з усіма керівниками опозиції, а по його закінченні – із президентом Януковичем та міністром закордонних справ Кожарою.
У цілому, Х Конгрес відбувся успішно.
До незаперечних позитивів можна віднести наступні моменти: сам факт проведення цього заходу в Україні, присутність усіх лідерів опозиції та представників влади, підняття в суспільстві питання євроінтеґрації та Голодомору, кращого розуміння в Україні ролі діаспори.
Звичайно, були й недоліки, але вони є настільки незначні, що не вартують уваги.
Хоча дехто вважає інакше.
Але незважаючи на ряд скептичних і критиканських публікацій, на сьогодні Світовий Конгрес Українців залишається однією з найвпливовіших проукраїнських сил як в Україні, так і за кордоном. Мабуть, це єдина інституція, на яку не мають впливу ані влада в Україні, ані антиукраїнські лобі у світі. Тому будь-які надумані, не обґрунтовані та відверто брехливі напади на СКУ не можуть розглядатися інакше як провокації антиукраїнських сил.
А людям, котрі в діаспорі дійсно вболівають за Україну, варто зробити вибір між егоїзмом та спільною справою.
Роботи, повірте, вистачить на всіх. Було б бажання!

Олесь Городецький, Голова Християнського Товариства українців в Італії

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.