Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Куди зникають гроші територіальних громад? [Випуск № 1133]

Однією з неодмінних умов інтеграції України до європейського співтовариства на сучасному етапі її розвитку є не тільки формальне дотримання права наших територіальних громад на місцеве самоврядування, а й забезпечення їх реальної спроможності вирішувати питання місцевого значення. Це означає, що за органами місцевого самоврядування мають бути закріплені такі ресурси, які повною мірою забезпечують виконання ними власних повноважень, а держава такою ж повною мірою має забезпечувати державними ресурсами виконання цими органами делегованих (переданих) їм повноважень. На жаль, реалії останніх років свідчать про протилежне. Проблеми бюджетного забезпечення територіальних громад набули надзвичайної гостроти. Хронічна нестача грошей у органів місцевого самоврядування на виконання делегованих державою повноважень (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист і забезпечення, фізкультура та спорт, культура і мистецтво), недостатність і нестабільність їхніх власних доходних джерел стали проблемою справді загальнодержавної ваги. До цього додається ще й надзвичайно неефективна, збанкрутіла система менеджменту як у центрі, так і на місцях, що базується на старих управлінських традиціях, коли все намагалися вирішувати з єдиного центру.
Так, якщо в 2009–2010 рр. делеговані повноваження забезпечувалися лише на 89–86% від реальної потреби, то в 2012 — 80%), а на 2013 р. узагалі прогнозується на рівні 79%. При цьому за різними галузями делегованих повноважень (державне управління, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист) рівень забезпеченості коштами становить лише від 41,2 до 65,9% від реальної потреби. За даними Державної фінансової інспекції України, в 505 місцевих бюджетах (із 692) на 2013 р. незабезпеченість фінансовими ресурсами на оплату праці, розрахунки за енергоносії та комунальні послуги закладів бюджетної сфери сягає майже 6,7 млрд. грн, з яких тільки на зарплату не вистачає 4,5 млрд грн. Водночас, за експертними оцінками, орієнтовне недофінансування делегованих повноважень у 2013 р. становить 27,4 млрд. грн. А це означає, що в останньому кварталі цього року (до речі, як і минулого) почнуться проблеми з затримками заробітних плат працівників бюджетної сфери. І якщо в 2012 р. на забезпечення виплати зарплат і розрахунків за енергоносії в авральному порядку з Держбюджету було виділено 7,5 млрд грн, то на сьогодні такої впевненості поки що немає.
У цих умовах для забезпечення стабільного виконання делегованих державою повноважень органи місцевого самоврядування змушені щороку відволікати дедалі більшу частку своїх і без того мізерних власних ресурсів від реалізації самоврядних повноважень (житлово-комунальне господарство, благоустрій, транспортна сфера, утримання бюджетної та дорожньої інфраструктури, місцеві програми соціально-економічного розвитку тощо), покладених на них законодавством. Якщо в 2009–2011 рр. від 25,6 до 33,4% власних ресурсів (доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів) органи місцевого самоврядування змушені були спрямовувати на фінансування делегованих повноважень, то в 2012-му цей показник сягнув майже 43%
При цьому частка власних ресурсів у загальних доходах місцевих бюджетів залишається мізерною і протягом 2009– 2012 рр. не перевищує 7%. Для порівняння: в країнах Європейського Союзу цей показник становить від 30 до 70% (у Великобританії — 37%, Німеччині — 46, Франції — 67%).
Відбувається невпинне погіршення економічної структури видатків місцевих бюджетів. Місцеві бюджети продовжують забезпечувати в першу чергу лише виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, оплату енергоносіїв, пільг і субсидій населенню, тобто виконують переважно функції "соціального гаманця". У свою чергу, частка видатків місцевих бюджетів, спрямованих на реалізацію самоврядних повноважень органів самоврядування, залишається найменшою серед країн Європи (8,7% в України проти 31,6% у Словаччині і майже 27% у Польщі) .
Дедалі серйознішою проблемою стає казначейське обслуговування місцевих бюджетів. Випадки казначейських блокувань коштів місцевих бюджетів траплялися і в попередні роки, але в значно менших масштабах, ніж з 2012 р. Якщо раніше таке ставалося наприкінці року і тривало по два-три тижні (листопад-грудень 2004–2011 рр.), то кошти більшості органів місцевого самоврядування, заблоковані у вересні 2012 р., були недоступні для використання до кінця року. Таке блокування платежів триває і в 2013 р.
Таким чином, склалася парадоксальна ситуація, коли навіть міста, які в умовах гострого дефіциту місцевих бюджетів знайшли кошти на хоч якесь фінансування ЖКГ, дорожнього господарства, утримання бюджетних установ, не можуть ними скористатися, оскільки Держказначейство не пропускає цих коштів для здійснення необхідних проплат. Дійшло до абсурду, коли окремі міста, маючи власні, але заблоковані Держказначейством кошти, вимушені залучати приватні кошти, щоб забезпечити пальним автомобілі "швидкої допомоги" та розрахуватися за послуги зв'язку, за угодами підряду з виконавцями ремонту дитячих садочків, шкіл, доріг, об'єктів благоустрою.
Такий спосіб підтримки ліквідності єдиного казначейського рахунку не може не чинити негативного впливу на якість життя в більшості населених пунктів, а наслідки від цього органам місцевого самоврядування доведеться ще довго виправляти.
Результатом усього вищевикладеного є те, що на місцях не вирішуються найболючіші життєві проблеми людей, знижується якість суспільних послуг у соціально-культурній сфері (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист), занепадає житлово-комунальне господарство, погіршується стан благоустрою, дорожнього господарства, транспортної сфери та інфраструктури тощо.

Олександр Слобожан

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.