Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Підсумки Помісного Собору УПЦ КП [Випуск № 1131]

27 червня 2013 р. в Києві відбувся Помісний Собор УПЦ КП, в якому взяли участь 155 делегатів – архієреїв, представників від духовенства, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян усіх областей України. До Президії Собору було обрано рівнян Архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона та члена Вищої церковної Ради УПЦ КП Миколу Поровського, який виступив з привітанням Собору від імені Республіканської Християнської партії та Українського козацтва „Волинська Січ”, окреслив головні завдання громадськості щодо підтримки і розвитку УПЦ КП.  Помісний Собор заслухав доповідь Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, співдоповідь митрополита Львівського і Сокальського Димитрія, обговорив питання порядку денного та прийняв низку рішень і документів.
Зокрема, було схвалено нову редакцію Статуту про управління УПЦ КП. Серед інших змін було прийнято рішення про введення посади Патріаршого намісника, який допомагає Предстоятелю в церковному управлінні парафіями в Київській області (парафіями м. Києва керує безпосередньо Патріарх), а також виконує інші доручення Патріарха. У разі смерті Предстоятеля УПЦ КП Патріарший намісник в силу своєї посади стає Місцеблюстителем Патріаршого престолу, тобто виконує обов’язки Патріарха до скликання Помісного Собору і обрання нового глави Київського Патріархату. Це рішення забезпечує неперервність керівництва Церквою. Згідно з новою редакцією Статуту, в силу попередньо займаної посади керуючого Переяслав-Хмельницькою єпархією, Патріаршим намісником з возведенням у сан митрополита став Епіфаній (Думенко) – митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський, ректор Київської православної богословської академії.
Помісний Собор у своїх постановах ще раз підкреслив, що об’єднання з УПЦ (МП) можливе лише в Помісну, тобто автокефальну, адміністративно незалежну від інших Патріархатів, Українську Церкву. Ніяка форма підпорядкування Московському Патріархату (автономія, самоуправління тощо) – для Київського Патріархату є неприйнятною.
Помісний Собор прийняв низку документів – Постанови; Послання до пастви «З Києва – по всій Русі», в якому розкривається бачення УПЦ КП святкування визначної дати 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України;  Декларацію «Про негативне ставлення до гріха содомії (гомосексуалізму), його пропаганди у суспільстві і так званих одностатевих шлюбів»; листи до Вселенського Патріарха Варфоломія та Предстоятелів інших Помісних Церков, а також до державного керівництва України – Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради та народних депутатів.
У листі до глав Православних Церков ще раз роз’яснюється, що Київський Патріархат не є ані «схизматичною групою», ані «політичним націоналістичним угрупуванням», а є Помісною Церквою всього українського народу, відкритою для православних віруючих в Україні будь-якої національності. Собор закликав глав Церков дивитися на ситуацію в Україні власними очима, а не слухати неправду і ворожу пропаганду, яку формують у Москві. Також Собор наголосив – вирішення «українського церковного питання» шляхом визнання помісного статусу Української Церкви вирішить ще одну глобальну проблему – покладе край претензіям Московського Патріархату на першість у світовому Православ’ї, через які виникають численні проблеми у відносинах між Православними Церквами.
Окремими Діяннями Помісний Собор причислив до лику святих київського князя-мученика Оскольда-Миколая, за правління якого відбулося перше хрещення русичів, – для загального церковного шанування, благовірного князя Володимира Васильковича і мученика Данила Братковського, волинського страстотерпця, – як місцевошанованих святих Волинського краю.
Помісний Собор і Архієрейський Собор висловили занепокоєння ситуацією, яка складається в УПЦ (Московського Патріархату). «Ми бачимо, як, користуючись ослабленням здоров’я митрополита Володимира (Сабодана) і боротьбою між деякими архієреями за право стати його наступником, внутрішні та зовнішні сили знову прагнуть у будь-який спосіб фактично ліквідувати незалежність і самостійність УПЦ (МП) в управлінні, щоби міцніше прив’язати її до Московської патріархії, ширше і без всяких перешкод використовувати вашу Церкву в агітації за приєднання України до Росії та не допустити подолання існуючого церковного розділення» – сказано у зверненні Архієрейського Собору до УПЦ (МП). До братів і сестер з УПЦ (Московського Патріархату) пролунав заклик не допустити згортання прав незалежності і самостійності в управлінні, які вона має, а також продовжити підготовку до діалогу про подолання існуючого розділення, яка була успішно розпочата у 2009 р., але відразу припинена через тиск Московської патріархії.
Помісний Собор УПЦ КП відбувся в рамках заходів, присвячених відзначенню 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України. На думку Київського Патріархату, окрім інших важливих аспектів, це  святкування має два завдання. По-перше, – нагадати, що проповідь Євангелія і світло православної християнської віри рознесені були в інші землі Руси саме з Києва, а тому саме Київ, а не інші закордонні столиці, є тим духовним центром, навколо якого має єднатися український народ, і Українська Церква.
По-друге – підкреслити понад тисячолітню належність українського народу до християнської європейської цивілізації, що нині обумовлює вибір на користь європейського напрямку розвитку України.
Вже зараз можна передбачати, що під час святкових заходів відбуватиметься боротьба двох ідей – української та імперсько-російської у обгортці «русского мира». Москва через РПЦ хоче нав’язати нам викривлене бачення власної історії, продемонструвати власну зверхність над Україною. Саме тому заходи, які організовують Кремль і РПЦ, розпочнуться у Москві 24 липня, а потім продовжаться у Києві та Мінську. Таким чином хочуть показати провідне значення Москви і другорядне значення Києва, хоча на момент Хрещення Руси Москви не існувало, а виникла вона, як село, на 150 років пізніше.
Тому, окрім участі у державних святкових заходах, які плануються 25-26 липня 2013 р., Київський Патріархат, як і кожного року, планує провести власні святкові заходи на честь Хрещення Київської Руси-України. 28 липня, в неділю зранку, у Володимирському кафедральному соборі Києва відбудеться літургія, після якої (приблизно об 11. 30) розпочнеться традиційний Хресний хід до пам’ятника св. Володимиру. Хід пройде бульваром Тараса Шевченка, вулицею Володимирською через Софіївську та Михайлівську площі, та вулицею Трьохсвятительською до парку Володимирська гірка. Запрошуємо всіх небайдужих взяти участь у цьому ході, щоб помолитися за Україну, за рідну Церкву і достойно відзначити 1025 років розповсюдження світла Христового Євангелія – із Києва по всій Русі.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.