Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Вшанували героїв на меморіальному цвинтарі „Грабник” [Випуск № 1130]

У першій половині 19 сторіччя володар міста Рівне Станіслав Любомирський виділив частину грабового гаю у східній околиці міста під нове міське кладовище. З цієї події воно й стало відоме, як цвинтар „Грабник”. Спочатку на цвинтарі ховали представників знатних родин міста, священиків, лікарів, що були в пошані у рівнян та чиновників високих рангів російських та польських окупаційних режимів. Тут поховано батька та сестру відомого письменника Володимира Короленка. Є на „Грабнику” декілька родинних склепів волинських німців. Своєрідним пам’ятником генералу Красовському є церква святого Степана, збудована на його похованні за кошти вдови генерала.  У роки московсько-більшовицької окупації на „Грабнику” упокоїлись представники компартноменклатури, почесні полковники і комісари Червоної Армії та декілька десятків офіцерів МГБ-НКВД, що сконали від куль українських народних месників у 40-50 роках двадцятого століття. У північній частині цвинтаря знаходиться велика братська могила військовополонених Червоної Армії, котрі масово здавалися в полон німцям у 1941 році і загинули від голоду і тифу в концтаборі на вулиці Білій.
Але для всіх свідомих українців – мешканців Рівного цвинтар „Грабник” є своєрідним пантеоном українських героїв, що полягли у боротьбі за волю і незалежність України. Тут похований один з перших націоналістів Волині Григорій Горбачевський, що загинув від рук польських шовіністів під час невдалої втечі з польської в’язниці. Похорон Горбачевського у 1938 році перетворився в багатотисячну маніфестацію вулицями Рівного. Тут поховано знаного на Рівненщині просвітянина та вчителя Леоніда Бичківського, що був закатований Гестапо у 1943 році за допомогу Українській Повстанській Армії. Але найбільше поховань українських героїв – учасників збройної боротьби знаходяться в безіменних братських могилах, що розташовані в декількох секторах при вході у південно- західні та північно-західні райони меморіалу „Грабник”.
Ці поховання сформувалися протягом 1939-1956 років в ході довготривалої боротьби української нації проти німецьких та московсько-більшовицьких окупантів. Сьогодні відомо, що майже щоночі з воріт Рівненської в’язниці виїжджали криті брезентом вантажівки. Це були „ЗІС-5” та „Студебекер”, в кузовах котрих знаходилися вбиті повстанці. Вантажівки ці рухалися не центральною вулицею Рівного, а бічною – колишня Свердлова, сучасна Хвильового до цвинтаря „Грабник”, де в’язнича адміністрація під покровом ночі здійснювала таємні підзахоронення в безіменних братських могилах. В основному це були розстріляні в застінках Рівненської тюрми в’язні, або Провідники ОУН-УПА високого рангу, що загинули в боях в ході так званих чекістсько-військових операцій і звезені сюди з усіх куточків Рівненщини. За деякими з версій можливо тут, на „Грабнику”, поховані перший командир УПА Клим Савур та останній Провідник Волині Уліян.
Перші вшанування українських героїв громадою Рівненщини відбулися в липні 1941 року під час проголошення самостійності України на Замковому майдані, коли баготитисячна маніфестація продовжила свою ходу до цвинтаря „Грабник”. З настанням Української незалежності на початку 90-х років ці традиції були відроджені українськими патріотами-рухівцями. Коли за ініціативою народного депутата України багатьох скликань Василя Червонія та його побратимів на місці поховань членів ОУН-УПА до 60-річниці з часу створення УПА було збудовано меморіальну каплицю і освячено на Покрову в жовтні 2002 року,  на свято героїв у травні розпочалися щорічні вшанування, означені смолоскиповою ходою молоді від пам’ятника Симону Петлюрі до кладовища „Грабник”.
 Щорічні вшанування українських героїв проводить також Рівненська обласна організація Союзу Українок та Українське козацтво „Волинська Січ”. Минулого понеділка, на другий день Трійці, за їхньої ініціативи були проведені урочисті заходи біля каплиці на кладовищі „Грабник”. Панахиду відслужили священики УПЦ КП. Традиційно мітинг відкрив міський голова м. Рівне Володимир Хомко. До речі, за його ініціативою нещодавно на цьому цвинтарі була продовжена традиція встановлення гранітних пам’ятників на братських могилах українських героїв.
На патріотичному зібранні перед громадою виступили голова Братства УПА ім. Романа Шухевича Василь Кирилюк, Олег Ковальчук, учасниця визвольних змагань Дарія Лещак, голова Рівненської обласної організації КУІн  Іван Кур’янік та організатори акції - активістки Союзу Українок. Ведуча мітингу – голова Рівненської міської організації Союзу Українок Валентина Плисюк. Хор патріотичної пісні під керівництвом Мирослави Горобець виконав музичні твори повстанської тематики. Щира подяка усім організаторам та учасникам цього заходу.
Слава Україні!
Степан Гордієнко

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.