Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

…І сум сподіваної волі [Випуск № 1129]

«Закликати владу України звільнити екс-премʼєр-міністра Юлію Тимошенко з увʼязнення у світлі рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого 30 квітня 2013 р. (...) Закликати членів Європейського Союзу включити звільнення Юлії Тимошенко з увʼязнення як важливий критерій для підписання Угоди про асоціацію з Україною на майбутньому саміті Східного партнерства у Литві...». Наведені вище цитати — витяги з проекту резолюції сенату США , авторами якого виступили депутати верхньої палати Річард Дурбін, Джон Баррасс, Марко Рубіо, Барбара Боксер і Кріс Мерфі. Документ направлено до комітету з міжнародних відносин; очікується, що він може бути розглянутий сенатом у вересні.
Ініціатор появи резолюції №165 — сенатор-демократ з Іллінойсу Річард Дурбін. Цей американський політик не вперше демонструє свою стурбованість долею найвідомішого українського в'язня. Торік у грудні Дурбін (разом із республіканцем Джимом Інхофом) виступив автором ще різкішої резолюції, одностайно підтриманої сенатом. Тоді представники верхньої американської палати не тільки зажадали звільнення Тимошенко та інших політичних в'язнів, а й звернулися до Держдепартаменту і ОБСЄ з проханням "чинити спільний багатосторонній дипломатичний тиск на президента Януковича, щоб звільнити Тимошенко". А також закликали зовнішньополітичне відомство США видати заборону на видачу віз тим, "хто відповідальний за ув'язнення Тимошенко і погане поводження з нею".
Тональність нинішньої резолюції дещо відрізняється від попередньої. Питання про санкції вже не порушується, однак висловлюється "віра і надія, що майбутнє України спиратиметься на тісніші зв'язки з Європою, США і співтовариством демократичних держав". За інформацією DT.UA, Річард Дурбін був змушений коригувати свою (спочатку більш жорстку) позицію під впливом колеги по партії Кріса Мерфі. Підпис Мерфі під текстом резолюції, наскільки можна судити, був украй важливим для Дурбіна, бо надавав документу додаткової ваги: сенатор з Коннектикуту є головою підкомітету з європейських питань і фактичним куратором "українського питання". У середині травня з Мерфі зустрічався очільник вітчизняного МЗС Леонід Кожара, і за нашою інформацією, цим переговорам у нашому зовнішньополітичному відомстві надавали великого значення. Очевидно, пом'якшення формулювань було тією ціною, яку ініціаторові написання резолюції довелося заплатити за автограф сенатського "відповідального за Україну".
Як стверджують наші джерела в дипломатичних колах, уточнення сенатської позиції з цього питання має логічне пояснення. На Заході не відмовилися від наміру чинити тиск на українське керівництво. Просто там намацали можливість домовлятися з українським керівництвом про долю Тимошенко. І відчули готовність українського керівництва домовлятися. Говорячи про Захід, ми говоримо не тільки про Вашингтон, а й про Брюссель та Берлін.
Останнім часом деякі із західних дипломатів у неофіційних бесідах висловлювали впевненість у тому, що звільнення Тимошенко — ключ до підписання угоди про асоціацію з ЄС. І що Євросоюз теоретично готовий заплющити очі на невиконання Україною деяких умов, викладених у так званому "списку Фюле", якщо екс-прем'єру, наприклад, нададуть можливість виїхати на лікування в одну з європейських країн. Раніше подібної переконаності вони не демонстрували.
Високопоставлені українські політики, обережно заявляючи про теоретичну готовність Януковича звільнити Тимошенко, застерігали: гарант хоче гарантій того, що торг відбудеться. На запитання, хто може виступити в ролі поручителя, більшість називали Ангелу Меркель. Думку Німеччини небезпідставно називають ключовою при визначенні нашої інтеграційної долі.
Діалог між Меркель і Януковичем (навіть через посередників) донедавна годі було й уявити. Але на початку травня ситуація подекуди змінилася. За свідченням авторитетного джерела, у той період до відома українського лідера було доведено, що офіційний Берлін готовий обговорювати питання про надання Юлії Тимошенко можливості пройти курс лікування в Німеччині. Залишалося визначитися з переговірником і визначити форму гарантій.
Роль посередника, за деякими відомостями, відвели Костянтину Єлісєєву. Саме із цим частково пов'язують його фактичне підвищення — представника нашої країни при ЄС 13 травня ц.р. було призначено уповноваженим України з питань зовнішньополітичних та інтеграційних процесів (фактично — паралельним міністром закордонних справ).
Імовірно, доля асоціації визначиться у вересні. До цього моменту Україна повинна надати гарантії звільнення Тимошенко. І, у свою чергу, отримати гарантії того, що угоду буде підписано. Звільнення екс-прем'єра теоретично може відбутися в жовтні. Всі крапки над "i" мають бути розставлені в листопаді, на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Звільнення з-під арешту і торжества вирішили не поєднувати...
Судити про те, наскільки наша версія відповідає дійсності, досить складно. Якщо й відповідає, то настільки ж складно розрахувати, як розвиватиметься ситуація найближчими місяцями. Можна з упевненістю говорити тільки про те, що представники однієї сторони дедалі з більшим оптимізмом говорять про можливість звільнення Тимошенко, а представники іншої (з таким самим оптимізмом) — про європерспективи України.
Не те, щоб засмучує, швидше, трохи бентежить, що начебто спочатку цивілізований політичний процес чимдалі більше нагадує звичний політичний торг. Хоча, безперечно, учасників може виправдати те, що результатом може стати здобуття свободи для людини. І отримання перспективи для країни.
Тепер трохи поговоримо про резони і причини. Почнемо із загадкового далеку. Чи потрібна ЄС асоціація з Україною. Швидше так, ніж ні. І з економічної, і з політичної точок зору. Про економічний бік питання ми писали неодноразово. Але дозволимо собі нагадати основні позиції: Україна — теоретично цікавий ринок збуту. Усе ще осередок відносно кваліфікованої і відносно дешевої робочої сили. Важливий транспортний і транзитний вузол. А ще — колосальний ресурс родючих земель і питної води.
З політичного погляду, наближення України — нехай і невелика, та все ж таки перемога для роздертого внутрішніми протиріччями, стомленого економічною кризою, спраглого геополітичних вікторій ЄС.
Ув'язуючи питання асоціації з питанням звільнення Тимошенко , на Заході розраховують, що Янукович піде на поступки. Чому? В європейських столицях помічають, наскільки стомлено Віктор Федорович ухиляється від настирливих обіймів Росії. І наскільки він боїться цих обіймів. Більше, ніж демократії, в яку не вірить. Більше, ніж Тимошенко, спрагу помстися якій він значною мірою вгамував. Він боїться залишитися з Путіним сам на сам. Йому потрібна "підписка". Або, якщо завгодно, "дах". Вояж в Астану цю потребу лише зміцнив.
Якщо на Заході можуть з досить високим ступенем імовірності прорахувати логіку Януковича, то й на Банковій, з таким самим ступенем імовірності, можуть прорахувати логіку керівництва ЄС. Для Віктора Федоровича полонена Юлія Володимирівна — козир у рукаві. Але не факт, що це — козирний туз. Асоціація з Україною для ЄС важлива, але не за всяку ціну. Чи готовий відпустити її Янукович? Швидше так, ніж ні. Сьогодні він боїться її менше, ніж учора. І в Німеччині (або іншій європейській країні, куди вона орієнтовно виїде на лікування) вона йому менш небезпечна, ніж в Україні. Він думає, що вихід Тимошенко на волю може істотно похитнути формальну єдність "трьохголової" опозиції. І серйозно ускладнити (якщо зовсім не вгробити) процес визначення єдиного кандидата. Кличко і Яценюк теоретично здатні домовитися за принципом "я — президент, ти — прем'єр". Поки Тимошенко за ґратами. А опиниться вона на волі, доведеться зважати на її плани й амбіції, стеля яких сьогодні нікому не зрозуміла. Чи мріє вона, як і раніше, про президентство, чи приміряє прем'єрство? Відійде вбік? Ви в це вірите?
Незрозуміла відповідь і на інші запитання — Тимошенко на волі підсилить позиції Яценюка в опозиції чи послабить? Підніме його рейтинг чи опустить? Підвищить авторитет у об'єднуваній партії чи, навпаки, спровокує новий виток війни між "фронтовиками" і "тимошенківцями"?
Повернення Тимошенко в політику, нехай і не на передову, може, на думку Януковича, внести сум'яття в лави опозиції. І це ще один його аргумент на користь її звільнення.
Природне питання: як, власне, Тимошенко ставиться до перспективи опинитися на волі, не отримавши реабілітації? Наскільки відомо, остаточної відповіді на разі вона не надала. Проте, як стверджують джерела в її оточенні, євроемісари в разі відмови Юлії Володимирівни від сурогатного звільнення вимагають від неї привселюдно закликати ЄС підписати угоду про асоціацію з Україною.
Мабуть, єдине, що може бентежити гаранта, — реакція "ядерного" електорату. Випустив — дав слабину, — саме так можуть розцінити вихід Тимошенко на волю на Донбасі. А що думають там, Вікторові Федоровичу небайдуже. От він і думає.
Сергій Рахманін

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.