Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
28
травня
Випуск
№ 1321 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Фоменко: Тактика "батога та пряника" не працює у форматі збірної [Випуск № 1129]

Тренер національної збірної України Михайло Фоменко розповів про зміни у футболі та ситуацію з натуралізованими гравцями. - Михайле Івановичу, розумію, що Вам уже трохи набридло відповідати на запитання, пов’язані зі збірною…
- …Як сказати: Ви, мабуть, помітили, що я людина небагатослівна, надаю перевагу відповідям коротким, по ділу. Розтікатися мислію по древу - то не моє… Веду до того, що язика особливо не напружую, навіть коли ваш брат журналіст стає надто настирливим… Ну, ну?
- Так ось, Ви знаєте, що найближчими днями (трохи більше ніж за тиждень) у Вас буде ювілей?
- Не зрозумів… Я тут одразу вирахував, скільки мені років, - на круглу дату якось не особливо тягне… Чи Ви знаєте щось про мене таке, чого я не знаю?
- Цього дня київське "Динамо", на чолі якого ви перебували, стало чемпіоном України - вперше у незалежній історії!
- Так, так, тепер зрозуміло, куди й до чого хилите… Так це давно було!
- Невже Ви ніколи не згадуєте про той період? По суті, то ж була вершина Вашої тренерської стезі!
- Ну, так, щоби дуже пригадувати, то не дуже пригадую… Я, вочевидь, скажу річ доволі банальну, проте все ж вважаю, що жити треба днем сьогоднішнім. Насамперед тому, що така установка не дає людській душі розслабитися: сьогодні кожен із нас має багато проблем, тривог, тому розсіюватися ще й на якусь ностальгію… Не моє це… Окрім того: ви вжили фразу "вершина кар’єри тренера", проте в мене ж був непоганий період у Грузії - повірте, вивести у вищу лігу СРСР команду "Гурія" з провінційного міста Ланчхуті, багато чого варте! Не набагато менше, ніж "золотий дубль" мого "Динамо" зразка сезону-1992/1993.
- А чи могли би розказати, що відтоді змінилося? Маю на увазі, яку еволюцію пройшов футбол загалом і амплуа наставника (й клубного, й для збірних) зокрема?
- Якщо брати гру в цілому, то особливих змін не помітив: на мою думку, все основне сталося ще в середині 1970-х, коли відбувся т.зв. "тотальний футбол", а відтоді все рухається прокладеною колією. Іще: не мною помічено, що якісь міні-революції в грі трапляються винятково після чемпіонатів світу та Європи, іншими словами - нечасто. Що змінилося? Швидше стало все (причому йдеться не лише про фізичний аспект: нині від гравців вимагається мислити скоріше), атлетичніше…
Щодо еволюції функції тренера клубної команди: даний аспект я би не хотів зачіпати, насамперед через те, що вже роками не маю стосунку до цього діла…
Про особливості роботи наставника збірної теж нібито не зовсім коректно з мого боку вести мову - я ж-бо тільки опановую для себе цей аспект, сам, можна сказати, вчуся, досвід здобуваю… Для мене тут особливо незвичним є те, що, трудячись у клубі, бачу підопічних ледь не щодня, а в збірній… самі розумієте. До речі, можете відзначити такий момент: за останні 20 років трансформувалося те, що футбольні клуби по всьому світу вигризли у ФІФА право відпускати своїх виконавців до таборів національних команд ще на менш тривалий час! А це, звісно, ще більше ускладнює роботу моїх колег…
Що можу сказати на додачу? Нині тренери більше працюють із футболістами, більше проводять часу, більше спілкуються, причому не лише про суто ігрові моменти - спілкуватися треба про все!..
- …То це як: значить, спортсмени стали… раниміші, чи що?
- Інші. Нині ж у нас усе інше - держава, суспільство, відтак люди, принципи (моральні, етичні, професіональні). Солдафонство не пройде… Тим паче у збірній: я переконаний, що правило про батога та пряника в контексті футболістів національної команди категорично не спрацьовує! Категорично… Тут багато чого відмінного, тож доводиться ставитися до підопічних, маючи в руках винятково пряники.
- Отакої!.. Гадаю тепер Вам не складно це робити: базуючись передовсім на візуальному враженні, припускаю, що й Ви за дві декади змінилися. Стали, сказати б, м’якішим, спокійнішим…
- Цілком із Вами згоден!! До слова: навіть у клубі жорстким тренер має бути не завжди, а час од часу, бо у зворотному випадку можна так зашкодити, що це стане непоправним.
- Щиро вірю у продуманість Вашої роботи: маєте реноме наставника насамперед системного, вимогливого до дисципліни. Чи не в цьому причина весняного ренесансу "синьо-жовтих"?
- То Ви так провокуєте мене на порівняння з попередніми тренерами? Ні, не робитиму порівнянь, без коментарів, даруйте.
- Та все ж: восени мали повний хаос та крах ідеалів, навесні - зовсім іншу команду… Бодай натякніть, де шукати пояснення!
- Жодних натяків: візьму це із собою…
Джерело: Український футбол

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.